Четверо військових, що сьогодні загинули, йшли на війну з думкою про те, що вони можуть загинути.
Але гинути вони збирались за свою країну, за те щоб в їх місті чи селі не було війни, за свою родину і сім'ю чи за життя побратима в бою.
Але аж ніяк не за те, щоб інфантильний д0л6ойоб ціною їхніх смертей усвідомив, що це таки росія вбиває українців, щоб він наживався на війні.
Але він не усвідомить навіть цього.
Навіть після ним укладеного "перемир'я", під час якого мала б настати відповідальність московських терористів за обстріли, не те що за смерті.
Тому під хіхоньки-хахоньки і селфачі на пляжах, готуємося, що домовляться десь посередині. Тим більше, що ви добре постаралися на виборах, щоб та середина була десь в Галичині.
Не дай Боже, звичайно. Але тепер в них є для цього і слуги і можливості.