?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry Share Flag Next Entry
Ефект плацебо
emiliozk

Мантра про зняття депутатської недоторканності є ефектом плацебо щодо реалізації запиту на справедливість від народу України. Це добре прослідковується від ініціативи "Зупини лося" про незаконне паркування в Києві, до соціологічних опитувань, якими, очевидно, послуговується Володимир Зеленський під час свого виступу та формування програми дій. Підігріте роками суспільство політиками бачить в рішенні про позбавлення імунітету парламентарів наближення їх до народу, або можливість притягнення їх до відповідальності за вчинення злочинів. Втім, вирішили рубати Гордіїв вузол сокирою, а не розв'язати проблему, зберігаючи баланс. Європейські практики все ж передбачають переважно обмежений імунітет, а не повну його відсутність. Зокрема, парламентар може бути затриманий на місці злочину, або протягом наступного дня після його вчинення без дозволу парламенту, але щоб його прослуховувати, вчиняти слідчі дії, вручати підозру за вчинення злочину в межах кримінального провадження все ж потрібно звертатись до парламенту.

Щодо Венеційської комісії, то вона зазначила, що "в політичній системі з вразливою демократією, такою, як в Україні, повне скасування недоторканності може бути небезпечним для функціонування та автономії парламенту". Мова не про конкретні виборчі цикли, більшість конкретного скликання ВРУ, а вцілому систему. У наших політиків дуже малий горизонт планування, тому історія накладається виключно на поточний стан справ. Уявіть, що через демократичний інститут виборів приходить до влади партія, що не має жодного інтересу просувати верховенство права, поважати меншість. "Червоні папочки" будуть лежати на кожного для тримання на короткому повідку. Краще ж мати зашкварених, але слухняних депутатів, ніж самодостатніх політиків, які дійсно представляють весь народ, а не обслуговують інтереси третіх сторін.

До речі, Громадянська мережа ОПОРА відстоювала позицію щодо виключно обмеження, а не позбавлення імунітету народних обранців і за попереднього скликання ВРУ.

На жаль, нехтування регламенту, який є таким самим законом України, як і будь-який інший, є шляхом в нікуди.

У мене флеш-бек, бо кожна більшість копає яму опонентам, а потрапляє переважно в неї сама.

Цугцванг.
На міну-жабку теми скасування недоторканності депутатів, український політикум наступив давно. Це зажди був легкий, комфортний популістський інструмент сподобатися виборцю. Його юзали усі, кому не лінь. Кожного разу знаходилися причини це обіцяти , і кожного разу були підстави не виконувати обіцянку. Про "насправді" не згадували. Шкода, бо...
Насправді:
1. депутатська недоторканність потрібна, щоб захистити обраного від політичного тиску. це потрібно не депутату, а виборцям, які мають зберегти своє представництво.
2. недоторканність треба було розумно обмежувати, а не скасовувати.
3. недоторканність депутатів ІСНУЄ В ЄВРОПІ! Зокрема і в європарламенті.
4. скасування недоторканності в умовах авторитарного правління, це гарантія застосування політичного шантажу опонентів і закріпачення власних депутатів.

ЄС не могла не проголосувати ЗА недоторканність - інакше б змішали із брудом.
ЄС, насправді, як ідеологічна сила, не мала б підтримувати хайп на тему, бо.. дивись п.3.
ЄС потрапили в полон власних обіцянок попередніх років - невідворотній результат забавок в легкі гасла. На шляху до формування нормальної ідейної партії, доведеться це пройти.

А от чого за недоторканність голосували Вакарчуковські? Над ними ж не висів дамоклів меч "ви ж обіцяли" - накой? Солодка пілюля популізму сподобалася? Так швидко?