?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry Share Flag Next Entry
Дивна війна Сергія Лещенка проти Юлії Тимошенко
emiliozk
Доволі цікавий персонаж цей Лещенко. Начебто, він критикує владу й опозицію. Але..... Його критика влади переважно зосереджена на інформуванні супільства про розкіш у Межгір*ї. Проте, я не впевнений, що Янукович так вже приховує це. Навпаки, подібна розкіш саме для того й існує, щоб вихвалятися нею. Ця розкіш- символ влади та могутньості Януковича. Демонстртивна розкіш- фірмовий стиль цієї влади. Отже, можна припустити, що Лещенко, тут не дуже дошкуляє владі.   А от у своїй діяльності проти Тимошенко він робить вдладі  цінні послуги,  маніпулюючи й дискредитуючиї Тимшенко постійно. Можна згадати ключові моменти його маніпуляцій
1. Маніпулятивне твердження перед виборами 2010, що Тимошенко не вказала арендну плату за дім, в якому мешкає, у своїй Декларації про Доходи . Повний абсурд, але багато хто це проковтнув. "Всі вони однакові"
2. Репортажі з суду, які намагалися представити це дійство, як змагальний процес, де була певна логіка й щось з*ясовувалось.Насправді, ні прокуратура, ні суд не сформулювали в чому полягає  злочинна дія Тимошенкл (т.зв."подія злочин"). Відтак, процес був позбавлений будь-якого змісту. Не було чого доводити, чи заперечувати. Свідки звинувачення просто розповідали, які погані Тимошенко й газовий договір. А репортажі Лєщенка були покликані ввести в оману  суспільство, преставити цей процес не таким, яким він був, посіяти впевненість у винуватості Тимошенко 

3. Звинувачення Тимошенко у спільній корупційній діяльності з Лазаренко. Як відомо,  американський суд всі звинувачення проти Тимошенко відхилив, як такі, що  будуються не на фактах, а лише на припущеннях. Тобто, висмоктані з пальця. Лещенко згадує про цю головну обставину  дуже стисло, мимоходом. Це губиться у довгому тексті, що детально  викладає саме ці висмоктані з пальця звинувачення. Тож, у не дуже досвідченого читача виникає відчуття, що американська юстиція розглядає Тимошенко, як спільницю Лазаренка. Хоча все прямо навпаки.

4. Звинувачення Тимошенко у вбивстві Щербаня. Тут формально, начебто, нема чим Лещенкові дорікнути. Він провів журналістське розслідування й зробив чіткий висновок, що ніяких доказів причетності Тимошенко не існує. Але маніпуляцією є сам факт подібного розслідування. Маячні Кузьміна у такий спосіб  надається статус якогось серйозного звинувачення, абсурдність якого  не є очевидно для всіх  й потребує вивчення. До того ж, викладення матеріалу ведеться у детективний спосіб. Підтримується інтрига: винна чи ні. Сам висновок, що невинна, робиться стисло у кінці. Але читач тримається довгий час у стані вагання. Відповідно виникає відомий психологічний ефект- "осадок залишився" 

Всі ці дописи Лещенка супроводжуються напливом у відповідні дискусійні гілки тролів, які імітують, начебто, масове народне засвоювання антитимошенківських месиджів.  


Ці роздуми у мене в голові виникли, коли прочитав реакцію Лещенка на останню заяву Тимошенко. Ця реакція спрямована на зниження пафосу, на те щоб предствити Тимлшенко не лідером, якого підтримують мільйони, не відважним героєм, а маргинальною психопаткою. Бог йому суддя..