emiliozk (emiliozk) wrote,
emiliozk
emiliozk

Школа дурнів (сільська аналітика)

Доброго здоров’я, друзі! Надворі чудова осіння погода, державний корабель Україна продовжує велично бовтатися у водах світового океану, час від часу здійснюючи несподівані маневри, котрі примушують капітанів сусідніх суден поглядати на нас із нєкоторой опаской. У самій Україні прибічники чинної влади вбачають у тих маневрах видатні навігаційні таланти молодого капітана, а противники, навпаки, підозрюють його вопіющу некомпетентність. У будь-якому разі кількість пасажирів, котрі задають питання «А куди ми, собственно, пливем?» неухильно зростає.

Взагалі-то це питання слід адресувати нашому капітану, але той зазвичай зберігає таємничу мовчанку. А коли мовчати далі не можна, то записує відосікі, від яких у пасажирів виникає іще більше запитань. Навіть рятівна фраза «Вірте мені» поступово втрачає свої магічні властивості й тоді на допомогу своєму президенту поспішають члени його команди. Котрі гуртом і поодинці тлумачать слова президента, але виходить іще гірше. І маса стривожених пасажирів після їхніх пояснень збільшується у геометричній прогресії.

Аномальна кількість непродуманих, кострубатих та й просто дурних заяв членів владної команди, котрі потім або спростовуються, або лунають виправдання, що їх знову неправильно зрозуміли – досить цікавий феномен сьогоднішнього політичного життя України. Де дурнуватих заяв політиків ніколи не бракувало, але зараз їхня кількість б’є усі попередні рекорди. Тому цей феномен заслуговує на увагу і з боку української сільської політології, бо мусять же бути причини, які спонукають зовні ніби притомних людей регулярно верзти нісенітниці. Що це за причини? Спробуємо розібратися.

Існує наукова гіпотеза, що людина, яка стає політиком, одразу дурнішає приблизно удвічі. Це якщо вона стає опозиційним політиком. Якщо ж та людина стає політиком у провладній силі, то рівень її дурнуватості іще подвоюється. Тобто прийшовши до влади громадянин стає приблизно у чотири рази дурніший, ніж зазвичай. Якщо ця гіпотеза вірна, то в політику слід обирати дуже розумних громадян, з тим, аби після мутацій, яких вони неодмінно зазнають, їхні інтелектуальні здібності залишалися ще хоч на якомусь більш-менш пристойному рівні.

Таке пояснення, однак, може задовільнити допитливого дослідника лише частково. Бо дурнуваті заяви представників чинної влади мають останнім часом одну цікаву особливість - вони робляться якось явно організовано. Я би навіть сказав планомірно. Чому так робиться? Може, щоб відволікти увагу небайдужих громадян від особи президента й дати йому хоч трохи перепочити? Можливо… А можливо і щоб порозважати політично небайдужих українців та хоча б тимчаосо втамувати їхні постійно зростаючі апетити. Як би там не було, але майже щодня від імені влади перед нами виступає якась нова сакральна жертва, на котру громадяни одразу накидуються, гризуть її, терзають і влада має час хоч трошки перевести подих.

Таке пояснення теж не позбавлене вад, бо зазвичай нормальним людям не подобається коли їх хтось терзає і гризе. Між тим представники влади, як бачимо, роблять ідіотські заяви з великою охотою та неабияким ентузіазмом. Що це? Висока жертовність? Чи може у фракції «Слуга народу» панує залізна партійна дисципліна? Сумівно…

Тому дід, не відкидаючи й вищеозначених пояснень, схиляється до думки, що ми є свідками своєрідного тім-білдингу, який на наших з вами очах форсовано проводиться у зеленій команді. Адже від початку дуже строкату і недисципліновану групу випадково набраних людей треба ж якось об’єднати та згуртувати. Не поїздками ж у Трускавець їх постійно зцементовувати. Тоді як?

Із детективних книг та кінокартин про мафію ми знаємо, що в кримінальному середовищі існує поняття «пов’язати кров’ю». Це коли нового члена банди примушують здійснити злочин, зазвичай вбивство, аби він потім не міг соскочити і до кінця залишався банді вірним. У зеленій команді, звісно, до таких крайнощей не вдаються, тому там очевидно вирішили пов’язати усіх дурістю. Іншими словами, запевнити керівництво зеленої команди у своїй цілковитій лояльності можна лише публічно виступивши із якоюсь ідіотською заявою. Після чого такий політик вважається уже своїм, вороття назад йому нема.

Так це чи ні, ми дізнаємося лише коли будуть розсекречені стенограми робочих нарад активу фракції «Слуга народу», які проводяться регулярно і проводяться завжди у закритому режимі. І на яких, вірогідно, відбувається щось приблизно таке:

Робочу нараду відкриває голова ВРУ, пан Разумков, який закликає депутатів займати свої місця.

- Так, товариші, всідаємося і давайте без розкачки, одразу до роботи. Діла в нас, як вам відомо, йдуть харашо, продовжуємо у тому ж дусі. І тому на порядку денному традиційне питання - хто в нас сьогодні буде ідіотом?

Ліс рук миттю піднімається догори, деякі слуги народу схапуються на ноги, лізучи один поперед одного та благально заглядаючи в очі Разумкову аби черговим ідіотом призначили саме його.

- Я! Я! Мене призначте, ну будь ласка - умовляє народний депутат, слуга Яременко - я не підведу, ви ж мене знаєте. Ну пожалуста.

- Богдане Васильовичу, ви й так постійно поза чергою виступаєте з ідіотськими заявами, ми вас цінуємо, але ж дайте шанс проявити себе і решті колег. Має ж буть якась фракційна дисципліна. Які ще будуть пропозиції?

- Може Арахамію? - долинув чийсь несміливий голос, але потонув у гулі сердитих вигуків обурених депутатів «Вічно той Арахамія, скільки вже можна…».

- Ні-ні-ні, - заспокоїв підлеглих спікер і додав - пан Арахамія лідер нашої фракції, то наш стратегічний резерв. Тим більше Давид Георгійович на сьогодні задіяний у інших заходах. Потрібен хтось свіжий. Може Пристайко? Вадиме Володимировичу, як ви на рахунок сьогодні почергувати?

- Та я ж уже був ідіотом. Навіть двічі - спокійно відповів міністр - може хтось із товаришів бажає?

- Двічі? - усміхнувся спікер - Ну от і прекрасно. Бог трійцю любить. Тож сьогодні з ідіотською заявою виступати вам. Але ж ви знаєте ситуацію і сьогодні треба зморозити щось особливо дурнувате, зумієте?

- Не підведу - впевнено хитнув головою Пристайко, - У мене вже навіть проєкт готовий.

- Оце рівень! Одразу видно професіонала – похвалив міністра Разумков – Панове, тихіше будь ласка. Давайте послухаємо Вадима Володимировича.

Пристайко прокашлявся і почав читати. В залі запанувала тиша, присутні уважно слухали. І лише при словах «забираємо третину нашого бюджету з пенсій та переводимо це на мобілізацію» почулося нетерпляче совання ногами та заздрісне зітхання депутата Яременка.

- Ну що ж, у цілому, я думаю, непогано – підсумував Разумков – Але потрібно більше трешу, більше хорору. Тому згадайте окрім пенсій ще третину від зарплат та медичних виплат. Думаю, дня на два або й три ми їх задовольнимо. Але я прошу усіх підключатися, не сачкуємо, друзі. Богдане Васильовичу, ви також можете виступати, допоможіть міністру. На сьогодні ніби все, дякую. До роботи, товариші. А вас, Олексію Валерійовичу, я попрошу остаться.

Зоставшись наодинці з прем'єр-міністром Разумков зміряв його холодним поглядом:
- Я не поняв, Льоша, ти в команді ілі гдє?
- В команді! – гаряче запевнив Гончарук намагаючись не кліпати.
- Так це дєлом нада доказать!
- Я ж работаю…
- Не работою, а дєлом – строго перебив Гончарука Разумков – Усєкаєш? Шеф уже дважди про тебе спрашував. Шо ти сєбе думаєш?
- Слухай, Діма, ну чого ти так зі мною. Я же всьо-таки прем'єр. Я діпломірований спеціаліст!
- А який в тебе діплом?
- Н-ну… - знітився прем'єр - …діплом нєгосударственного образца…
- Якого образца? – іронічно скривився спікер і раптом запнувся. У його очах промайнула блискуча ідея.

Subscribe

  • Що врешті решт маємо?

    Mason Lemberg 3 мин. · Таким чином, сьогодні минуло 23 (двадцять три) дні з моменту введення санкцій проти…

  • Націоналісти

    Валерій Прозапас 3 мин. · От ви дарма такі злі та знущаєтесь з члена "Свободи", який продав…

  • Як давно ми в Європі. Леся Українка.

    Людмила Дженжера 21 ч. · Про що ми можливо не знаємо, тримаючи в руках купюру у двісті гривень. На аверсі…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments