emiliozk (emiliozk) wrote,
emiliozk
emiliozk

Помстився за Януковича?

Помстився за Януковича?

Це історія не про мене, а про свободу слова. Як заткнули рот, скрутивши ногу. Це щось новеньке і явно не найкраще в історії української влади та її методів.

Я прийшла на брифінг Бабікова, як депутат 8 скликання, і чекала своєї черги задати питання. Це було не лише моє право, але і обов’язок. Тому що я не лише потерпіла в справі Майдану, потерпіла від клієнтів Бабікова – Януковича і Кобзаря, а також, як депутат, я ініціювала конфіскацію грошей Януковича. Нагадаю, 1.5 млрд доларів були конфісковані в держбюджет. Невже немає загрози, що вчорашній адвокат Януковича не почне повертати своєму клієнту конфісковане? Зрештою, ДБР зручний для цього інструмент…

Конфіскація грошей Януковича – це справа мого життя, я цим пишаюся. Я мусила витягнути з вуст Бабікова запевнення, що він не буде повертати гроші Януковичу. Адже коли посадовець дає публічне зобов’язання, його це хоч трохи стримує в протилежних діях.
Оце були мої мотиви.

Отже, я терпляче чекала, коли більшість журналістів задасть питання. Є повний зал свідків, що спецназ ДБР накинувся на мене зненацька і виніс за двері. Один з них крикнув: «закривай двері!» І коли вони були причинені, мені бійцівським прийомом зумисне звернули ногу. Так, як звертають шию… Нога в мене пошкоджена серйозно – додаю довідки. Хоча, скажу, в житті нічого не ламала і не скручувала – в мене з цим все було ідеально.

Який сенс був спецназу це робити? Зрозуміло, що я не могла нічим загрожувати Бабікову. Я спеціально показала вміст своє сумки спецназівцям, я була одягнена в облягаючу одежу і було видно, що я не маю зброї. Мене звинувачують в тому, що я збиралася вчинити замах на життя Бабікова шляхом кидання в нього… телефоном. Це геть щось нове в історії криміналістики. Це смішно до неможливості. До того ж, мені мій телефон дорогий, щоб ним розкидатися, і як доказ цьому – я навіть зберегла його під час нападу.

Мені потрібно було лише задати Бабікову публічне питання на камери. І я маю на це право…

А Бабіков не мав права давати наказ заткнути мені рот і наказ мене калічити. І я абсолютно впевнена, що спецназ ДБР отримав саме такий наказ. Впевнена, що вони б не робили це з власної ініціативи.

А тепер уявіть собі, що в голові у Бабікова, якщо він віддає наказ калічити мене. Це, очевидно, свідчить про те, що він захищав Януковича не лише за гроші, що вони з ним одної крові – ідеологічно. А тепер уявіть, хто я для Януковича? Я не здивуюся, якщо я для нього, як червоне для бика. Адже примудрилася стати символом боротьби з Януковичем під час Майдану. А потім ще й конфісковувала його гроші…

Уявляю, яке бажання помсти може викликати в нього моя особа. А також в цьому контексті я згадаю іншого клієнта Бабікова – охоронця Януковича Кобзаря. В тій записній книжці Кобзаря, що знайшлася в Міжгір'ї, в якій Кобзар занотовував, що він повинен доповісти Януковичу, є запис, що мене «зачистили - чисто». Тільки по факту – «недозачистили». Тобто, це також доводить, що бажання помсти стосовно моєї особи у Януковича критично високе. І в тому разі, якщо Бабіков був ідеологічно близький до свого клієнта Януковича, це бажання помсти могло передатися йому. І таки передалося, адже він наказав мене скалічити. Так би мовити, помстився за Януковича. А ще, ви би бачили його очі і погляд, яким він дивився на мене, коли зайшов в зал – в перемішку страх і агресія…

Проте, якби ж то справа була тільки в мені. Адже це залізобетонно, що коли посадова особа, в чиїх руках репресивний апарат, наказала катувати і калічити один раз, вона на цьому не зупиниться… Не хочу нікого лякати, але ця історія не про мене. Нагадаю, на Майдані я також була покалічена першою…

P.S.: На фото карателі дбр. Зверніть увагу на їх характерний дрес-код. Не здивуюсь, якщо у них наколки у вигляді свастики сховані під одежу. Один з них (бородатий) керівник спецназу ДБР Калашнік Андрій Сергіович

Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments