Задзеркалля

Щойно вийшов із приміщення Державного бюро розслідувань, де давав свідчення по справі щодо «перешкоджання виборчому праву» (стаття 157 Кримінального кодексу України) під час Парламентських виборів 2019 року.
В чому ж вбачається моє «перешкоджання»? Виявляється в тому, що я, як Голова Верховної Ради України, звертався до правоохоронних органів із вимогою встановити чи одіозний поплічник Януковича Клюєв, а також Кузьмін і Шарій перебували в Україні протягом останніх п‘яти років. І, відповідно, – чи мають вони право брати участь у виборах.
Нагадаю, що Центральна виборча комісія їх зареєструвала кандидатами в народні депутати і лише після мого запиту було встановлено, що вони не мають правових підстав балотуватися, а відтак ЦВК зняла їх з реєстрації. Справедливість було відновлено. Вважаю особистим досягненням, що мені вдалось цього добитися.
І ось тепер ДБР з цього приводу веде розслідування… Ми якось непомітно опинилися в Задзеркаллі, де все навпаки – правда і право переслідуються, а зрада і злочини стають чеснотами… Головне – з цього абсурду вирватися. Якнайшвидше. І з найменшими втратами.