emiliozk (emiliozk) wrote,
emiliozk
emiliozk

Стратегія смердіння

5 ч.

НАМ ПІДСУНУЛИ «ГНИЛОГО ОСЕЛЕДЦЯ». ЯК НЕ НАНЮХАТИСЬ

Найгидкіше, що трапилося з нами у лютому-2020, у дні пам’яті Небесної сотні – це не лайно, яке було вилите на Майдан і Україну з численних помийок та чорних ротів, а те, що ми виявилися безсилими це зупинити. Ми ж бачили, як готується і розгортається цей «інформаційний теракт» - хотіли протидіяти, а не змогли. Навіть, подекуди, проти нашої волі, нас ще й використали, «експлуатнули», нашу щиру образу, наше бажання негайно поставити брехливих негідників на місце. А вони, що хотіли – те й зробили. Випустивши на авансцену безліч портнових/лукаш (реальних, віртуальних, ментальних), втягнувши нас в блюзнірську дискусію через всілякі шоу «Шустера/Мосійчук» та іже з ними. Вони знову «зробили нас разом», як ми не опиралися, а зверху ще й поклали ново-санжарську ганьбу.

Цими днями в Мережі активно поширювалася відома стаття Владіміра Яковлєва про те, як у 80-ті на військовій кафедрі МГУ, майбутніх журналістів навчали методам ведення інформаційно-пропагандистської війни. А тепер згадайте про ті наші п’ятничні шоу. Все згідно з методичкою “московської військової кафедри”! От вам перефразування з перекладом того, що поширив Яковлєв: «Спершу щось вкидається завідомо брудне й брехливе, смердюче, мов «тухлий оселедець». Для коментування цього “щось” слово надається діячам типу портнова/лукаш, які провокують, принижують, змішують з багном те, що люди вважають для себе святим. А за ними, як на замовлення, виринають “експерти”, оскаженілі “обвинувачі” та цілком логічні і чесні “захисники». І що би хто з них не говорив, всі учасники «дискусії» знову й знову вимовляють ім'я обвинуваченого ( у нашому разі – це історична подія глобального масштабу, Революція гідності) поруч із брудними інсинуаціями, вимащуючи «об’єкт» дедалі більше в “смердючому оселедці”, аж поки цей “запах” не починає слідувати за ним усюди”. Саме так, згадайте, у минулому році було знищено рейтинг Порошенка. Але тепер вони намагаються закріпити в суспільній свідомості та ще й з «виходом в світ» - інше: Революція гідності — злочин, державний переворот, учасники Революції — злочинці, вбивці, нацисти, партія війни, а ті, хто їх вбивав - просто чесно виконували накази...

Про Януковича, розворот від євроінтеграції, звіряче побиття студентів, свідомо зруйновану армію, агентів ФСБ ледве не на чолі МО та СБУ – про це забуто. І тут, вся у білому, виходить в.о. директора ДБР Ірина Венедиктова з заявою про те, що треба було б скасувати закон, згідно з яким учасники Майдану не можуть бути переслідувані за те, що трапилось в ті дні. Логіка закону очевидна і стопроцентна: революції, народні повстання проти злочинної влади не робляться в «правовому полі». На біду, цю абсолютну істину у нас уже забули – от вам і запах тухлого оселедця, загалом - все як ляльководи портнових/лукаш і замовляли.

Так в режимі спланованої компанії ґвалтують суспільну свідомість і біда в тому, що ми досі не визначилися, що ж нам з тим робити. А треба було б, і не лише нам. Бо як би звикле до стереотипів людство не пручалося, а треба інколи йти на радикальні зміни щодо того, що нібито не підлягає сумніву. Загальновідомо: всі проривні відкриття - інструменти прогресу - люди спершу використовують проти самих себе. Так, наприклад, було з розщепленням атому: не вічне джерело енергії, а передусім - ядерна зброя, здатна знищити цивілізацію. Але разом з тим, 60-70 років тому, саме через Бомбу, людству довелося змінити свої звичні підходи до вічної своєї теми - війни. З’явилися концепції «стримування» і «гарантованого взаємознищення. Лише завдяки ним, людство досі й виживає.

ВІР, Велика інформаційна революція – туди ж. На зламі тисячоліть вона поставила перед людством те саме завдання, що й Бомба, тільки ми його, здається, досі не усвідомили. А треба. Передусім - змінювати ставлення, формулювання і підходи - навіть до підвалин сучасної цивілізації. Неконтрольована інформаційна агресія загрожує світові не менше, ніж ядерна зброя. Даруйте, але контролю і протидії інформаційному знищенню заважає таке фундаментальне для демократії поняття як канонічна Свобода слова? Значить, вона теж - підлягає переосмисленню і переформулюванню. Знаменита поправка до конституції США приймалася 200 з гаком років тому, коли у людмтва нічого, крім газет, зі ЗМІ не було. А як вона працює тепер, коли нею можуть вільно користатися мільярди? Недарма ж те саме шоу називається «Свобода слова Савіка Шустера». В американській конституції про Шустера нічого не сказано, але ті, хто користуються цим інструментом у війні проти України про прізвище й не згадують, але вони наполягають на своєму праві вимазувати наше життя в «гнилому оселедці».

У нас нарешті згадали про інформаційну гігієну. Але вже час перевести її з розряду загальних побажань на мову конкретних правил. І це стосується не лише джерел. Зокрема, у порядної та відповідальної людини питання щодо можливості дискутування в ефірі чи на шпальті , чи в онлайні з портновими/лукаш - не може виникати узагалі. Подібні пропозиції, якщо вони надходять, з міркувань інформаційної гігієни, мають відкидатися в автоматичному режимі.

І є ще одне питання, в наш час надзвичайно гостре — це відновлення інституту довіри до професійних ЗМІ. Журналістика — це сьогодні критично важлива для суспільства професія, яку, на жаль, опустили нижче плінтуса. Хто опустив? Корисні ідіоти, адепти секти “всьо будєт інтернет”, любителі “шари” завжди і всюди,політики та чиновники з їхніми заявочками, на кшталт, що їм для контакту з суспільством “журналісти не потрібні”…

Серед мережевих авторів є чимало людей з розумними головами, та хорошими перами, але вони ніколи не замінять професійних редакцій, які формують і висвітлюють картину дня, несуть відповідальність за все, що вони публікують. Власне, за кожну кому.

Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments