emiliozk (emiliozk) wrote,
emiliozk
emiliozk

Татуся Бо: Рік Дурня

Цілком очікувано у нас в країні минулорічний День Дурня перетворився на справжнісінький Рік Дурня. Як казала тьотя Зіна, по дорозі на виборчу дільницю, “Ну хоть паржом”. Я не знаю, чи весело тьоть Зіні щас - компанія, де вона працювала, у вересні минулого року благополучно закрилась, і я навіть чула, як тьоть Зіна намагалась свого чоловіка, сина, кота і папужку організувати у визвольний похід проти “сволочєй буржуйскіх”, які “сміють закривати свої компанії в умовах невиносімості битія”.

Так от, я не знаю чи смішно зараз тьоть Зіні і остальним її браттям по разуму. А от нам з друзями було ахєрєть, як смішно! Настільки смішно, що вже навіть сили не було іржати і тоді ми включали коуб зі сміхом Швеця, і змушували Швеця ржати за нас, а ми тільки втирали сльози.

Сьогодні День Сміху, тобто День Дурня, ну тут теж уже хто що обирає – одні обирають дурнів, а інші сміються. У нас цей День Дурня добряче затягнувся і перетворився у Рік Дурня із символом – ультр-мега-супер-даблфейспалмом, тобто долонею на лобі.
Та в нас що не день то якийсь пограничний – хрін поймеш чи день Сміху чи день Дурня.

День Дурня – це ота тотальна передвиборча сцаніна. Коли майбутній гарант грався в якогось борзого криворозького тіпочка і поривався посцяти на брудершафт. А потім і вовсє здав кров, але не ту, не там, не туди... ой всьо. Тоді здається вся Україна стежила за перебігом подій і переживала – засцить чи посцить. Найтяжче було мабуть лаборантці, на яку повісили усі радіонукліди і змусили за щось вибачаться. Після тих її вибачень так і чулося, як режисер 95 кварталу волає, – “Стоп. Снято. Всє свабодни”. Але за гарантом так і закріпилася оця тепла, волога і жовта історія.

А потім були вибори… І панєслось. Скільки такої отборної хуєти трапилось, що букв не вистачить все описати. Лишилося тільки стійке відчуття, що нашому масовому виборцеві, що дужче ссиш межиочі, то дужче йому пахне лимонадом. Але то не сітро, котіки… ой, не сітро.

Суцільний День Дурня – це вибори. День Дурня – це перша промова Зеленського, яка породила мільйони мемчиків. Але пізніше виявилося, що наш головнокомандуючий настільки красномовний промовець, що Кличко, якого він повсякчас стібав у Кварталі – видавався справжнім Ціцероном. Що смієшся? Ану вийди, розбійнику! Я зараз Баканову подзвоню!
Хоча його соратники теж не відставали. Кожен, кожен з них відзначався умом і сообразітєльностью такого штибу, що варто було їм хоча б привідкрити рота, як миттю народжувалися сотні і тисячі, жартів, жартиків, мемів і по всій країні лунало гучне ляскання долоні об лоб.

День дурня, тиждень дурня і місяць дурня – це розгін Ради та зародження монобільшості, в яку було зібрано усіх косих, кривих, стоячих, лежачих, повзучих і земноводних, трактористів, машиністів, акторів, та весільних фотографів. Нарешті у Раду попав найточніший зріз суспільства. Попав і офігів. Хоча тут певно ті, хто відкрив оцю скриню Пандори з монобільшістю офігіли. Бо всю оцю “соль землі”, яка ще вчора нюхала кокс із сідниць секретарші, треба було навчити стояти рівно і видавати людиноподібні звуки. Саме для цього й зародився Трускавецький університет імені святого Ріксоса, з його ректором – самовизнаним дебілом Міловановим.

Дні Дурня – усі до одного, коли Зеленський збирав команду. В середовищі артистів виявилося настільки мало фахівців, що народився мем про “знімали з поїзда в кабмін”. І я ще пам’ятаю той перший склад кабміну Зеленського… Цей Гончарук на електросамокаті. Цей Данилюк, який не міг знайти чи то ситуаційну кімнату РНБО, чи то саму РНБО, чи комп’ютерів, чи телефонів, чи серверів, чи пульту від кондиціонера, чи батарейок до пульту – “Мамо, де я?!”.

Майже все, за що новоспечений гарант критикував попередника він повторив, але у такому збоченому вигляді, коли у людей здувало панамку від швидкості обертань ахуєватора. Критикуючи олігархів, цей умнік зумів розділити фактично всі ключові посади в країні між представниками тих же олігархів. Критикуючи олігархів, цей найвеличніший із прещилентів завбачливо ставить попільничку в кабінеті для Коломойського. І олігархи тепер ідуть до нього в кабінет ледь не ввалюючи двері з ноги. Отака вона боротьба.

Та що там… От наприклад, той же Баканов… колишній керівник ТОВ “Студія Квартал 95”, ловець розбійників і чортів, а також очільник СБУ добре відпочив разом з помічником президента Шефіром на дні народження у Григорія Суркіса. Сам очільник СБУ пояснив таке зашкварище “вивченням оперативної обстановки”. Спасіба, Ваня, я запомнила – це безценна отмазка. Завжди так робитиму. Хулі його париться? Чуть шо – “я вивчав оперативну обстановку” і всьо ти вже не зашкварений чорт, а якийсь даже Штірліц, хоча ні, таки якийсь полуштірліц.

Ех, хто ж тоді знав, що прийдуть часи, коли ми за більшістю людей того кабміну сумуватимемо, ніхто не сподівався, що ці посади можуть зайняти ще більші ідіоти, але Зеленський таки на те й не лох – щоб довести нам, що нівазможнає вазможно і привів нових чортів, чортячіших за тих, хто був еталонними чортами.

День Дурня – це була кожна вилазка на фронт. Бо наш багаторазово откосівший уклоніст умудрявся кожного разу “полонити” серця бійців і здобути нові звання, як от “янєлох”. День дурня навіть без сміху, це кожна його промова про війну – де то пострєлівают, то повойовивают, хрін йо поймеш, кароче, шо там відбувається… так якась метушня, яку нада закінчувать, і Вова Янєлох Полушостий таки її закончив, але десь в голові у себе, певно дуже глибоко. І День Дурня – це кожна розмова з Хуйлом Владіміровічем.

День дурня – це анонси перенесення Банкової на Грушевського і назад, а звідти в Бровари, ні… чекайте… в Бориспіль… ні, чекайте… в Ірпінь… А може навіть в Білу Церкву. А може під Пирятин. Таке враження було, що адміністрація президента – водила тим, чим гарант грає на роялі по карті і рандомно видавала в простір ахінею. Модернізація президентства у виконанні президента завершилася відеозверненнями із спортзалу, і перейменуванням АП в ОП. Яких тобі реформ не вистачає, розбійнику?!

День Дурня – це кожен скандал і зашквар посадовців Зеленського, бо той по борделям тиняється до малолітніх дівчат, у того анал табу, той в сесійній залі самомасажує, той за брата місцями в раді торгує, той країну продає на развєс і оптом. І знаєте що чудесне – ця вся компанія ОПУ, Кабмін і парламент – це прекрасна новітня інтерпретація Голого короля. Бо всі знають, що наш “янєлох” какбе лох, а в деяких питання неосяжний лошара навіть, але всі тримають обличчя і намагаються жодного виду не подати, шо король, тобто президент, таки ж лох. От і йде більшість часу притомних службовців на пояснення Янелоху базових речей в законності його діяльності. А ті, хто таки зопалу ляпне, шо Янелох таки ж Лох, потрапляє у світ засідань комсомольской ячєйкі зразку 60-х років.

День Дурня – це майже кожна його закордонна поїздка. Віруючі в енергетичні цінності громадяне навіть запримітили, що в своїх поїздках Зеленський, як носій “чорної мітки” – з’їздив у якусь милу безпечну країну – і все, там мають чекати котрогось із вершників апокаліпсису.

День Дурня – це кожен відпочинок нашого найвеличнішого із усіх возможних. Він навіть свої “мальдіви” в Омані не зміг облаштувати по-людськи. І досі в ОПУ не придумали прийнятної версії тому – куди летів, чого летів, з ким летів, нащо летів, за що летів. І оплачений Оманом чартер до України – що це? Може міжнародна корупція?

День Дурня – це Санжари і Скалецька, яка в прямому ефірі їсть борщ із стаканчика. Призначення її наступника Ємця, який зі старту наговорив такого, що половина населення полізла покупана і сповита на цвинтар – це теж День Дурня. І звільнення цього “світільніка” науки за неповний місяць міністерського існування теж якби не дуже День Сміху.

День Дурня – це в умовах гострої кризи і пандемії повна зміна кабміну і призначення Єрмака та решти таких каліброваних чортів, що хотілося їх недолугим попередникам кричати “та на кого ж ви нас покидаєте?”. Це ж ким треба бути, щоб люди при пам’яті почали за Богданом сумувати?!

День Дурня – це вічний уже міністр лимонів, майонезних баночок і внутрішніх справ. Іноді навіть здається, що якщо в нашу землю втрапить якийсь астероїд, і все рознесе к херам собачим і не буде нічого, зовсім нічого, то посеред цього нічого ростиме лимончик, стоятиме майонезна баночка і буде Міністр Внутрішніх справ, якого попри всі зашквари і відверті факапи – найвеличніший називає “найефективнішим міністром уряду”.

День Дурня – це справа Шеремета. І брифінг на якому президент особисто позначив смерть правоохоронної системи. Сама його присутність, вона якраз і говорила вам, хто нині призначає винних до суду. І кожна наступна справа проти військових і волонтерів – це безкінечний День сраного Дурня, бо суди у нас ставали сліпими і глухими і приймали до уваги відверту маячню втомленого шизофреніка.

Оооо, за цей рік можна згадати сотні і сотні Днів Дурня. Цей рік таки був врожайним на дурнів. І щоб не плакать ми сміялись, бо дурні колись таки переведуться, а ми маємо бути здоровими і сильними. То ж Смійтесь на здоров’я навіть тоді, коли хочеться ридати. А як не можете сміятися, вмикайте сміх Швеця, він посміється за вас.

сміх_Швеця.MP3

Татуся Бо, радниця "Демократичної Сокири" з питань освіти, просвіти, культурки і вже не фізкультурки

Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • От Тани Адамс

    Андрій Мокров 5 мин. · Таню Адамс гнобят в ФБ Отже поехали: Привет, котятки. Опросы показывают, что…

  • Зеленский дал интервью Наталье Мосейчук

    Helgi Sharp сейчас с Ol Sharp. 2 ч. · Зеленский дал интервью Наталье Мосейчук. Той самой, которую…

  • Переговоры

    Helgi Sharp сейчас с Ol Sharp. 11 ч. · Ермак провёл переговоры с Нуланд. Якобы, обсудили предстоящий…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments