Оголошується конкурс на найкращий розпізнавальний знак для недолюдей
Ясно, що заради ефективності недолюди віком 60+ мають носити на собі якийсь знак, який видно здалеку - щоб їх можна було легко вирізнити і оштрафувати за порушення домашнього арешту, що для них передбачив уряд.
Щось типу жовтої шестикінечної зірки.
Це перевірена практика, європейський досвід показує, що це дійсно ефективно працює.
Отже, треба допомогти уряду і придумати якийсь знак. Жовта зірка не годиться, бо може якийсь поліцай, обізнаний на історії, подумає що це євреї - і не оштрафує недолюдей (бо ж євреїв поки не придумали під домашній арешт посадити), і обмеження не буде працювати через це.
Визиваєт інтерес і такой єщьо разрез.
Чому якщо Петру 60 років і три дні - він вже недолюдина і мусить сидіти під домашнім арештом, на роботу ходити права не має (і їздити власною автівкою, в якій він один, не має права, навіть якщо він сам в приміщенні працює), за батьками доглядати права не має тощо.
А якщо Івану 59 років і 300 днів - то він нормальна людина і живе повним життям.
Яким таким методом ця прекрасна межа між людьми і недолюдьми була визначена? Хто ці науковці і що то за дослідження, якими вони цю межу знайшли?
Якщо хтось з недолюдей (60+) робить щось щоб виглядати молодше, тобто намагається прикидатися людиною (фарбує волосся або бороду, косметика, одяг не за віком тощо) - це обтяжлива обставина, вважається спробою обманути уряд і приховати правопорушення, якщо такого за межами хати спіймають - покарання буде за найжорсткішим передбаченим сценарієм (максимальний штраф, не мінімальний - 34 тисячі чи скільки там?).
Особливо пікантно виглядають тепер святкування 60річних ювілеїв.
У тісному родинному колі - "вітаємо тебе, рідний, ще вчора ти був людиною, а відтепер тобі положено домашній арешт, відсьогодні ти недолюдок, яке щастя!".
Є така професія - доглядати за дуже літніми не дуже здоровими людьми. Таку роботу нерідко виконують люди віком "60+".
Уряд постановою 211 волюнтаристські заборонив цим людям виконувати свою роботу, посадивши їх під домашній арешт.
Хтось з позбавлених догляду стариків помре, і зовсім не від коронавірусу - постійний догляд багатьом з них необхідний для життя, а уряд такий догляд у них забрав.
Коли уряд отримає за такі смерті позови і суд присудить компенсації - платити їх будуть коштом платників податків.
