Пам'ятники Тій Війні в селах і містечках центральної України практично ніколи не вражають художньою оригінальністю, але є в них унікальна річ, якої ніколи знову не має бути - списки загиблих.
Списки, де одне прізвище повторюється 10, 20, 25 разів.
10 Михайлусів, 20 Пелешенків...
Вибито не просто родинами - родами.
Ото дивишся на побєдобєсунів і думаєш собі: "можєм повторіть" кричать тільки нащадки тилових вертухаїв і катів.
Ті, хто ріс в сім'ї без батька, а наступне покоління без діда навряд чи можуть сказати, що так - добре.
"Могут повторіть" ті, хто ніколи нікого не втрачав і ті, у кого нуль емпатії до інших. Тобто, орки.
Ну, а кожний день, як в країні Вічносовєтської Побєди, програвати події 75-80-літньої давнини - це явно божевільня.