emiliozk (emiliozk) wrote,
emiliozk
emiliozk

Нарід. Типажі

- не підходь до вітрини! заборонено!
- ??? - завмираю спантеличено від крику 3 бабів (сумарний він під 300), чому заборонено розглядати вітрину з ковбасами і сосисками в кіоску?
- правила. Відстань - 2 метра, - поважно пояснюють мені 3 правознавця з палицями. Ковід.
Дивлюсь - під дашком кіоску і справді приліплене оголошення, що всі мають дотримуватись дистанції в 2 метра. Між іншим, я, дивлячись на вітрину аби прикинути чи є тут щось за чим варто постояти в черзі за бабами, її і не порушила.
- Ага. Так якщо відстань має бути 2 метра, то чому ж ви втрьох оце стоїте практично впритул одна до одної?, - питаюсь єхидно.
- Аааа, - усвідомлюючи що я права - раптом махає рукою одна з родичок Мафусаїла, - подумаєш - немає ніякої епідемії, то вони нас дурять, придумали собі заразу, а це грип обикновенний.

Тобто, коли на іншого цикнути - не упустить, а як самим тих правил дотримуватись, думати хоч про когось, а не тільки про себе - так зась.

Інший випадок. Стою, плачу в касі. Ззаду дихає в потилицю якась тітка. Більше нікого немає - пустий магазин. Я і вона. Прошу, щоб відійшла від мене. А хрін. Їй хочеться стояти саме там. Їй абсолютно байдуже на все, окрім власних маленьких примх. Ще й відрубала: померти боїшся? Те, що наприклад, я можу її заразити їй теж в голову не прийшло.

Прості люди - вся кар'єра в колгоспі, але за повадками ніби казкові принцеси, звиклі повєлєвати підданими.
От звідки цей егоїзм в них?

Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments