Була на художній виставці родини Порошенків і вкотре вразилась, як з мухи деякі недобросовісні люди можуть роздути слона.
Хороша виставка, хороший набір картин - ніякого кітчу немає.
Якщо через картини характеризувати власника, поскільки вибір це завжди за смаком - то власники люди, вочевидь, спокійні, бо колекція практично вся в теплих, але не яскравих тонах, і добродушні.
Багато пейзажного живопису (ліс, поле, болото - ну, такі наші краєвиди, кримські і маріністика), трохи жанрового, здається, тільки два портрета.
Багато академізму, трошки модерну з імпресіонізмом і постімпресіонізмом.
По періоду: на 99% друга половина 19 - перша 20 столітя.
Я би сказала, що картини середньо-європейського напрямку, хоча серед авторів достатня доля російських художників, скажімо більше третини, але то все гарні митці: Бенуа, Коровін, Зоммер.
Інші - українські за походженням автори (Айвазовський, Крижицький, Котарбінський, Хмелюк) і європейські (Велтен, Джордано Лука,П'єтро Барделліно) . Власне, я і ту частину, що російські віднесла б до європейського живопису, бо нічого такого, ви розумієте.
Навіть Глазунов, із-за якого різкі як сітро націоналісти, бились в припадку - нормальний. На картині зображена стара спрацьована жінка на фоні якогось святого, картина називається "Мати". Можу зрозуміти чому куплено, бо мати і старість - тема що завжди розчулює.
Судячи з документів все куплено до жовтня 2013 р. і за вельми грубі гроші.
Враховуючи прорідженість українських музеїв внаслідок війн і хижацького обнесення мишебраттями,
якщо колекція буде колись експонуватись постійно в одному з чи може колись подарується музею міста-мільйонника (краще Києву:) ) - то це буде просто ах і ох який королівський подарунок.