emiliozk (emiliozk) wrote,
emiliozk
emiliozk

Носіям чорно-білого свтогляду

Задовбали, чесно.
Список країн, що офіційно та документовано визнали анексію Криму, є наступним:
- Афганістан,
- Венесуела,
- КНДР,
- Куба,
- Нікарагуа,
- Сирія.
Ну й Росія, звісно.
Ні, Вірменії в списку немає. Сюрприз. В мене очі кровлять дивитися на те, як купа народу додає до цього списку нові країни.
Вірменія не проголосувала в ООН за резолюцію, що засуджувала "референдум", це так. Але там втричі довший список країн. Підтримка чи непідтримка цієї резолюції не є офіційним визнанням Криму як частини РФ - це російський наратив, який Росія намагалася втовкмачити у голови у 2014-му, щоб збільшити видимість міжнародної підтримки.
ПЛЮНЬТЕ ЦЮ КАКУ. Список країн, що справді підтримали, вище, він короткий та складається зовсім з ізгоїв. Навіть Науру цього разу не вмовили.
Окремо веселить, як, курча, одні й ті ж люди в мене у стрічці бігають із "от, вірмени голосували проти резолюції, бач, які курви", і "от, бацька Лукашенко нам вигідний, бо він протистоїть російському впливу". Сюрприз, Білорусь за Лукашенки теж голосувала проти тієї ж резолюції. Тільки у Вірменії Саргсяна скинули, а Лукашенко у Білорусі ще за крісло тримається.
Це перше.
Друге, люди, я розумію, що легко жити в чорно-білому світі. Але як ви гадаєте, як так сталося, що РФ є одним з основних поставників зброї до Азербайджану? Так-так, Азербайджану. І навіть із Турцією такі дивні love-hate relationship, що тут чубимося, а тут С-400 продаємо? Адже у марічкосвіті Росія начебто за Вірменію - як же так сталося, що зброя, з якої стріляють по вірменах, того ж походження, що й зброя в руках вірмен?
Відкрию страшну геополітичну таємницю.
Ключовим союзником РФ в регіоні є конфлікт. Не окрема країна, а сам факт конфлікту між ними. Він створений КДБ від самого початку (хоч і на базі дуже, дуже давнього протистояння).
Будь-яка інтенсифікація цього конфлікту грає на руку посиленню впливу РФ. І якщо Азербайджан повністю зайняв би Карабах (чого не буде через суто військові моменти), і якби вірмени пішли в контрнаступ і зайняли би ще щось. Навіть теоретична повна окупації будь-якою країною території іншої була б нечуваним подарунком РФ, бо в регіоні, де РФ здатна на малообмежену проекцію сили, могла б відбутися лише на її умовах.
Я задовбався це втовкмачувати, особливо якщо зважати на те, що це, власне, і є базова стратегія РФ не тільки в Закавказзі, а й у більшості регіонів, де вона діє на основі конфлікту між двома реально наявними сторонами.
Люди, будь ласочка, підростіть хоча б до рівню розуміння цієї схеми, вона ж надпроста. Нам це зараз конче потрібно.

Надскладний постулат, яким ще слід буде оволодіти нашим експертам з усього - те, що існують конфлікти, де не треба обирати сторону, за яку вболіваєш.
Бо проблемою є, власне, не та чи інша сторона, а сам конфлікт.
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 6 comments