emiliozk (emiliozk) wrote,
emiliozk
emiliozk

Мова, яка стала зброєю у війні за незалежність: як Еліезер Бен-Йєхуда розпочав івритизацію Ізраїлю


Автор: Юрій Бутусов

"Чому деякі з наших людей кажуть, що ми непридатні до самостійного життя як нація? Тільки тому, що ми не говоримо спільною мовою? Хіба у нас нема мови, якою ми можемо писати про все і навіть розмовляти, якщо тільки проявимо свою волю?"

"...Для кожної справи потібна тільки одна мудра та енергійна людина, готова докласти до неї усіх зусиль, і справа зрушить, попри всі перепони. Для кожного кроку прогресу потрібен першопроходець, який не знає відступу".

Мова, яка стала зброєю у війні за незалежність: як Еліезер Бен-Йєхуда розпочав івритизацію Ізраїлю 01

Е.Бен-Йехуда, фрагменти статей 1879-го та 1908 року щодо необхідності впровадження єдиної мови Ізраїлю - івриту.

6 січня 1858 року у місті Лужки Російської імперії народився Еліезер Перельман - і з 2012 року день його народження призначений Національним днем івриту - офіційної мови Ізраїлю. У той час євреї спілкувались мовами країн, в яких проживали громади. Проте у школі Еліезера навчали читати івритом - то була давньоєврейська мова для вивчення релігійних текстів та окремих філософських трактатів. У 19-му столітті у європейських школах навчали давніх мов - латини, давньогрецької, які не мали вжитку в реальному житті, а слугували тільки для вивчення історичних творів. Таким саме мертвим був і іврит, яким не користувалися вже 1300 років, і його словниковий запас був близько 8 тисяч слів. На той час найвживанішою мовою євреїв був ідіш, схожий на німецьку.

Коли Еліезер закінчив школу, він дізнався, що на землях Палестини, там, де була Османська імперія та 2 тисячі років колись був Ізраїль, збирається єврейська громада. Він жив у Росії, де євреї були обмежені у правах, люди другого сорту, і тому Еліезер одразу щиро повірив у необхідність створення нової нації у своїй державі у Палестині з новою мовою - відродженим івритом. Навіть серед євреїв того часу такі ідеї вважались божевіллям. Але Еліезер одружився з Дворою Йонас, яка стала першою людиною, що повірила у відродження івриту, бо чоловік домовився з нею, що своїх дітей вони  навчатимуть з народження на івриті, який сама мати ще не знала! Еліезер змінив прізвище на Бен-Йєхуда, у перекладі з івриту - "син Іудеї", і в 1881-му, у віці 23 років поїхав у Палестину.

Еліезер став викладачем івриту у школі в Ієрусалимі.

Еліезер розробляє програму для використання івриту в побуті, у школі та програму розширення словникового запасу. А Двора народила йому п'ятьох дітей, з якими батьки з народження почали говорити виключно розмовним івритом. Це далось ціною титанічних зусиль - перший син Бен-Ціон був позбавлений спілкування з усіма, хто не говорить  івритом, тобто крім батька та матері, які багато працювали, він не спілкувався ні з ким! Дитина почала говорити тільки у чотири роки, але батьки були щасливі - адже це Бен-Ціон став першим за понад тисячу років, хто заговорив івритом від народження!

Під впливом Еліезера ще чотири родини євреїв Єрусалиму заговорили вдома івритом.

Але головним напрямком івритизації Бен-Йєхуда бачив школу - "Іврит перейде з сінагоги до школи, зі школи додому, та... стане живим".

У 1886 році Бен-Йєхуда заснував першу в світі школу, де усі предмети викладались івритом.

У 1890-му році Еліезер започаткував Комітет мови іврит.

У 1891 році від туберкульозу померла його дружина Двора. Але перед смертю Двора написала листа своїй молодшій сестрі Белла-Полі Йонас, в якому попрохала її переїхати до Палестини та вийти заміж за свого чоловіка після її смерті, щоб допомогти у вихованні родини івритом та дозволити Еліезеру продовжити його справу. Белла-Пола була молодша за Еліезера на 15 років, але вона послухала Двору, і після її смерті залишила Європу та виїхала до Палестини і стала дружиною незнайомого їй вченого, з яким треба було спілкуватись виключно не знайомою їй мовою!

Проте просвітницька діяльність Еліезера створювала багато конфліктів у єврейській громаді. Чимало євреїв не хотів тотальної івритизації, осучаснення івриту, дратували і невизнання вчителем старих авторитетів. Хтось повідомив турецьку владу, що Бен-Йєхуда готує антидержавний заколот. І в 1894 році Еліезера кинули в тюрму. Це було жахливе місце, де він захворів на туберкульоз.

Але арешт учителя, який пропагував іврит, створив величезний резонанс - навіть ті, хто не любив Бен-Йєхуду, вступилися за нього, і він став відомим навіть за межами Палестини. В 1895 його звільняють з тюрми і він змушений емігрувати до Америки. В 1910 році він починає роботу свого життя - "Повний словник давнього та сучасного івриту". Тим самим Еліезер закладає основу широкого розповсюдження сучасного івриту. Тим часом у світі починається війна, Османська імперія руйнується, а Палестина переходить під контроль Британії.

Бен-Йєхуда разом з іншими єврейськими активістами зустрічається з британським Верховним комісаром Палестини Гербертом Семюелем, щоб переконати його, що євреї є однією зі спільнот Палестини та потребують права на свою мову. І 29 листопада 1922 року відбувається неможливе. Британія визнає іврит однією з офіційних мов Палестини!

Визнання мови означало визнання незалежної єврейської нації.

Це рішення дало поштовх різкому збільшенню чисельності єврейського населення, створило передумови для політичного розвитку, для створення незалежного Ізраїлю. Без мови це перше визнання незалежності було б неможливе.

Еліезер Бен-Йєхуда дивився у майбутнє. Він помер у Єрусалимі 16 грудня 1922 року, через три тижні після визнання івриту офіційною мовою, виконавши справу свого життя.

14 травня 1948 року в Тель-Авіві івритом була оголошена декларація незалежності Ізраїлю. А наступного дня п'ять арабських держав розпочали війну на знищення Ізраїлю. І в цій війні іврит став зброєю, а провідну роль в івритизації зіграло міністерство оборони Ізраїлю.

Більшість євреїв на той час були імігрантами і не знали івриту, розмовляли різними мовами, що дуже ускладнювало управління військами та безпеку країни, де кожний солдат був важливий. Мова стала стрижнем армії, треба було дати бійцям усвідомлення захисту своєї держави, своєї нової нації, та єдиний протокол спілкування. Армія створила комісію стосовно івритських імен, керівництво держави та Збройних сил змусило усіх генералів та більшість офіцерів змінити свої імена на івритські варіанти, щоб навіть згадки не було про різне походження. Також вказівки негайно змінити імена та використовувати іврит отримали усі вищі посадові особи, судді. Так, народжена у Києві Голда Меєрсон перейменувала себе на Голду Меїр.

Якщо до війни навчання івриту відбувалося через школи та виховання, то під час війни керівництво Ізраїлю почало івритизацію у наказному порядку, щоб люди вчили та застосовували іврит в максимально короткі терміни. Мова під час війни стала зброєю, щоб згуртувати країну для опору.

У наш час вулиці імені тихого скромного вченого Еліезера Бен-Йєхуди є у кожному містечку Ізраїлю - однієї з найпотужніших та найтехнологічніших держав Близького Сходу. Ізраїль продовжує війну за незалежність безперервно з 1948 року.

Юрій Бутусов, Цензор, НЕТ

Subscribe

  • Куди ми йдемо

    Yurii Karakay 18 ч. · Вибори на Московії визнані недемократичними Євросоюзом, Британією та Сполученими…

  • «На самому цікавому»

    Путч #Інсайд Ми дізнались чому Безугла припинила засідання ТСК, як сказав Герасимов «на самому цікавому». Виявляється це сталося як…

  • На пороге грандиозного шухера...

    Печерский холм ​​ 🏛Возмущение руководства «Голоса» тем фактом, что Офис президента начал скупать даже их депутатов, не случайно. ОП…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments