emiliozk (emiliozk) wrote,
emiliozk
emiliozk

Роздуми

Зформулював. Дякую, ви допомогли.
Зазвичай український фейсбук ділиться за політичними переконаннями. Ось ці за Зеленського, ось ці за опозицію, вони пишуть прямо протилежне, а між ними різні там інші чи з третьою думкою.
Скандал довкола того, що відбулося під ОП, ці лінії перекреслив. Під моїм попереднім дописом з однаковим "це вандалізм, провокація, нацисти" виступають люди з ЄС-івськими стрічками та переконаний апологет Зеленського Дима Літвін. Подібна ситуація і в інших обговореннях, яке мені довелося читати. З іншого боку, є й переконані люди різних політичних переконань, включно з тими самими прихильниками ЄС яким те, що відбулося, зрезонувало, і які якщо не схвалюють, то розуміють учасників процесу. Отже, розподіл пішов за якимось іншими критеріями.
За якими ж, цікаво?
Ліричний відступ, бо це важливо. Ні, там учора не було ані мене, ані будь-якого організованого двіжу моєї партії. Подоляк, як завжди, бреше. Ми не прийшли просто тому, що організатори окремо попросили політичні сили не приєднуватися, і ми вирішили поважати таке прохання.
І, певно, якби я там був, я б утримався від розмальовок та вогню.
То чому ж я висловлюю певне розуміння тих людей, що там зібралися? Чому я прямо кажу, що звинувачення у нарузі над державними символами смішні, а в зайвому радикалізмі - неоднозначні.
Бо розумію, що їх довело. І на це є причини.
От я. Я дуже мирна та максимально законослухняна людина. І я люблю свою країну. Так вийшло, це взагалі властиво людям. Тому я, коли маю змогу, беру участь в акціях, політичних чи не дуже.
І от якось так вийшло, що півроку тому я абсолютно зненацька відчув, що я стою перед автозаком та показую водієві не дуже пристойний жест з одного красномовного пальця. А потім біжу за автозаком. Це завершилося для мене зламаною екс-беркутівцем ногою.
Я не хуліган. В мене немає жодного приводу в поліцію, зате є три вищі освіти, включно із філософською та богословською. Але як від богословської освіти до армії - два дзвонки у військомат, так і від інтелегентої людини до погоні за автозаком - одна несправедливість. Одна, сука, відчутна несправедливість, одне-єдине потрапляння у ситуацію, де перед тобою чинять відвертий злочин, прикриваючись владним статусом, а ти безсилий запобігти.
Для мене цією несправедливістю став від'їжджаючий автозак із Ріфмастером.
А от був такий собі Влад Сорд, я його трішки знаю. Він ветеран "Правого сектору" та 93-ї бригади, він воював у Песках, на Бутовці, був поранений при Іловайську, товарищував із "Севером" (наймолодший із загиблих кіборгів). Після війни він почав писати книжки, заснував видавництво, навіть здобув кілька помітних книжкових нагород. Він значно радикальніший у своєму національному почутті, ніж я, і він це почуття не просто плекав десь глибоко, а перетворив на дуже важливі справи.
Вчора його викрали - на затримання це не тягнуло через повне ігнорування КПК - поліцейські. І судять за розбиті шибки. Він один відповість за усе.
Так от. Мені можуть не подобатися розбиті шибки. Чи скоріш я можу вважати, що це не матиме потрібного ефекту.
Але я чудово розумію, чому у Влада могла впасти планка, якщо це справді відбулося і він таки щось там розбив.
Більш того, я уявляю себе на місці Влада. Бо це зараз я такий розумний, а якщо знов побачу автозак, що від'їжджає, та екс-беркутів, які ржуть - я можу раптово переосмислити життєві приорітети.
Ось тут, власне, і пішов розподіл.
На людей, які уявляють себе на місці протестуючих (бо вже десь поруч були) і на людей, які не уявляють. Не уявляють, здебільшого, тому, що взагалі не уявляють себе в ситуації подібної прямої дії. Бо не були в ній, і не планують. Не кажу щодо всіх, є виключення - але щодо значної частини це аж ріже око.
Так, в коментарях у Юри Гудименка одна пані написала, що на Майдані-де не розписали жодної стіни. Тим самим засвідчивши, що на Майдані сама жодного разу не побувала і знає про нього лишень з оповідок. Абсолютно нормально, що для такої пані будь-яка пряма дія - це щось страшне, загрозливе, це щось, що не про неї.
Ввижається мені, що претензії до вандалізму, державних символів, пошкодженої будівлі, політичних провокацій - це все вже раціоналізація свого "ні". Насправді розділ пройшов на тих, хто згадав відчуття безсилля, на тих, хто згадав, як їх лупили беркути, на тих, хто згадав, як влада йшла по беспределу, і на тих, хто пам'ятає, як в ці моменти затуманювався зір - і на тих, хто в цих процесах був більше глядачем, ніж учасником. Тому сталося так, що прибічники одних і тих самих політичних сил раптово опинилися по різні боки. Бо це не про позиції.
Це про досвід.
Subscribe

  • Воїстину йдіоти керують державою

    Mason Lemberg 57 мин. · От прочитав новину про те що викрадений в Молдові екс-суддя Чаус почав записувати…

  • Туннель

    Макс Лурье 2 ч. · Пресс-служба ЦАХАЛа сообщила, что с начала операции "Страж стен" в секторе Газы…

  • Памятник русскому маразму. Эксклюзив

    14 мая Софийский городской совет Болгарской социалистической партии (БСП) принял любопытнейшее и безразмерно феерическое заявление касательно…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment