emiliozk (emiliozk) wrote,
emiliozk
emiliozk

Щодо риторики російської пропаганди

Щодо риторики російської пропаганди

Російські пропагандистські шоу є свого роду барометром для будь-якого кремлінолога.

В першій половині березня доводилося писати, що істерія по відношенню до України на них досягла апогею, і була нічим іншим, як подготовкою російського населення до війни, свого роду розтабуюванням застосування армії проти України. Зняттям моральних запобіжників перед тим, як бомбити українські міста.

Ескалація на фронті це підтверджувала. А вчора загинули одразу четверо наших бійців.

Та справа в тому, що якщо знову ж таки читати сигнали, які посилає російський телевізор, то можна сказати, що ситуація вже дещо інша. Чи на довго - невідомо.

Точкою відліку тут можна вважати період 20-22 березня, коли пролунали відомі слова Байдена, а Путін здійснив поїздку до Сибіру.

Тут вже питання смаку - чи відбулося легке протверезіння на тлі реальної перспективи конфронтації з США, усвідомлення, що Штати не залишать без відповіді атаку на Україну хоча б у вигляді вбивчих санкцій (розмови Лаврова з китайцями про необхідність створення окремої фінансової системи тому підтвердження), чи вплинули шамани, але саме після 21 березня - немов пошептали.

Російські пропагандисти заговорили про діалог, про необхідність пошуку точок дотику і розширення торгівлі з США. Прямим текстом навіть прозвучало, що "Україна відклала напад на Донбас", що потрібно читати з точністю до навпаки.

Показовий момент - виступ військового експерта з оцінкою нинішнього стану російської армії щодо її стратегічних можливостей протистояти США. Він говорить, що Росія зараз - не наддержава, що її риторика не відповідає наявним можливостям. Теж складно вважати цей виступ випадковим збігом. Подивіться лише на обличчя у студії.

Ситуація зараз виглядає так, що доля України вирішується без України, і залежить від балансу сил у світі. Голосу України не чути через по суті відсутність позиції. Та ще й прямих контактів між політичним керівництвом у Києві і Вашингтоні так і не відбулося.

Глобально, і це читається у словах Байдена під час його прес-конференції, і у раптовому візит Лаврова до Китаю, у світі формуються коаліції авторитарних і демократичних держав. І поки світові лідери дискутують між собою що важливіше - правила чи право - Україна зависла у міжчассі.

Як слушно висловився політичний консультант Олександр Леонов під час нашої розмови, Україна зараз не додає доданої вартості до цих процесів. Хоча здавалося б саме зараз є прекрасна можливість стверджувати себе на міжнародній арені і збільшувати гарантії безпеки.

Якщо ми зараз чітко не приєднаємося до демократичного табору (для цього у відповідність треба привести насамперед внутрішню політику) то станемо розмінною монетою для всіх.
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • Маріуполь. Парад

    Юрій Бутусов 4 ч. · Вчора був у Маріуполі на Параді на честь визволення міста у 2014-му. Найбільше вразили -…

  • Оскотинювання

    Валерій Прозапас 2 ч. · Там знову мощно виступив радник Зє Арєстовіч, який з ностальгією згадав як раніше…

  • "Самоідентифікація"

    Pavlo Klimkin 2 ч. · Останній сигнал Росії перед зустріччю Путін - Байден - внесення до держдуми РФ закона…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment