emiliozk (emiliozk) wrote,
emiliozk
emiliozk

Неймовірний поет. Мороз по шкірі...

Тут порожньо, темно і тиша дзвенить.
За всі ці роки – ані звуку, ні руху.
Що мало боліти, уже не болить,
що мало розквітнути, з'їла посуха.
Книжки тут без літер і ночі без сну,
картини безбарвні, казки без любові.
Тут завше чекаєш на теплу весну,
натомість приходять морози зимові.
Тут пам'ять зникає і блудять птахи,
тут вічність стікає з небес по краплині,
підступне безвітря зриває дахи,
гріхом мироточать поганські святині.
Тут ми в лихолітті, наш світ потонув,
ніщо не рятує: ні розум, ні віра...
Та пустки не бійся намарно. Почув?
Ходімо, бійцю. Час побачити Звіра.
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment