emiliozk (emiliozk) wrote,
emiliozk
emiliozk

Обережний оптимізм

Головна проблема останнього виступу президента США — у тому, що його можна трактувати так, як вам того хочеться. Хочете — в зраду, хочете — в перемогу.
Якщо ви хотіли почути «США не нададуть Україні серйозної допомоги в боротьбі з агресором, обмежившись символічними кроками», ви можете знайти відповідний сигнал у словах Джозефа Байдена про те, що з Росією слід співпрацювати, американці не хочуть ескалації, та у тому факті, що більшість претензій до РФ зводилася до втручання в американські вибори, а не до агресії проти України.
Якщо ж ви хотіли почути зворотнє — цитуйте той пасаж, де президент Сполучених Штатів згадував готовність захищати Україну та інших європейських партнерів.
Нещодавнє його звернення можна тлумачити в обидва боки. Так само, як і той факт, що, з одного боку, президент Байден сам пішов на контакт із Путіним та відкликав есмінці, що йшли у Чорне море, а з іншого — на наступний же день вжарив санкціями, до того ж справді вагомими.
Себто, і слова, і дії президента США, за бажанням можна тлумачити в двох протилежних парадигмах. Це не додає ясності.
Втім, давайте все ж дещо зауважимо.
По-перше, відповідь президента США на питання щодо Північного потоку-2 була доволі однозначною. США залишаються проти.
По-друге, цей виступ було спрямовано не тільки на американську аудиторію, а й на європейських партнерів — це видно по тому, як згадувалася Європа та її безпека. З огляду на це, деякі «миротворчі» нотки в тексті промови можна віднести на рахунок заспокоєння партнерів по інший бік океану, підігравання їхньому баченню ситуації.
По-третє, президент Байден чітко пояснив американцям, чому дії Росії є неприпустимими — як щодо США, так і щодо їхніх союзників. Це — необхідний наратив, якщо президент справді розглядає варіант жорсткої протидії Росії. Це пояснення, навіщо така протидія, американському електорату, який в принципі не дуже цікавиться зовнішньою політикою. І саме цим можна пояснити серйозний акцент на втручанні РФ в американські вибори — хоча зараз мова йде не стільки про них, скільки про агресивні дії на українському кордоні.
Отже, за сумою ознак логічно було б поставитися до виступу президента США з обережним оптимізмом.
Звісно, якби він взяв курс на жорсткішу риторику — нам було б психологічно легше. Бо найбільше лякає саме перспектива того, що США спробують домовлятися із гопником, що лише зпровокує його на подальшу агресію. Втім, президент США має діяти з урахуванням не лише наших страхів, а й позиції його виборців та колег серед лідерів ЄС.
Дуже невдовзі ми побачимо, що з цього вийде. М’яч зараз на російській стороні.
Нам же, як і завжди, залишається зберігати спокій та чистити кулемета. Як би не розвивалася ситуація, її кінцевий результат залежить від нашої готовності дати відсіч агресору.
Тож підтримаймо таку готовність.
, член Політради Демократичної Сокири
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments