emiliozk (emiliozk) wrote,
emiliozk
emiliozk

Взаємозв‘язок

Взаємозв‘язок такий.
1. Україна – небагата країна. В нас досить складно вести бізнес, в нас великі ризики, в тому числі корупційні, в нас нестабільне законодавство, в нас немає чесної судової системи, нас немає в Євросоюзі, зате в нас є Росія на кордонах і Єрмак на Банковій.
2. Через все це в Україну приходить дуже мало зовнішніх інвестицій. Якщо вдаватися до примітивних аналогій, то уявимо, що гроші – це рідина, і тоді економіка США – це повна цистерна, економіка Польщі – каністра, а економіка Украіни – акваріум, на дні якого щось таки хлюпає. Завдання – так збудувати систему, щоб з економік інших країн щось перелилося нам, і в них рідини поменшало, а в нас побільшало.
3. У світі ЗМІ – це такий самий бізнес, як і виготовлення металу чи комп‘ютерних ігор. Мета бізнесу – прибуток.
4. Переважна кількість ЗМІ у цивілізованому світі зробляють саме продажем реклами.
4. Поки в Україні мало грошей, у нас відповідно маленький рекламний ринок. Тобто реклама коштує дешево, бо рекламодавців (бізнесів) небагато, а конкуренція за клієнта висока. Рекламу можна дати у ЗМІ, у соцмережах, на білбордах (які здебільшого незаконні, до речі), на об‘явах на стовпах, на асфальті трафаретом (теж незаконно), у транспорті і так далі. Висока конкуренція + низький попит = низькі ціни.
5. Це призводить до того, що 90+ відсотків ЗМІ в Україні збиткові. І якщо в якийсь момент ви знайдете джина і накажете йому позбавитись всіх ЗМІ, які працюють не як бізнес (заради прибутку власника), а як машина пропаганди (заради піару власника та тиску на ворогів власника), то в Україні зникнуть майже всі ЗМІ. Взагалі. Всі ці 1+1, Інтери, НАШі і так далі. Вони всі збиткові. Вони всі – лише політичний інструмент, як листівка чи білборд.
6. Так як 90+ відсотків ЗМІ в краіні не є ЗМІ у повному сенсі, а є аналогом білборду чи листівки, то відповідно 90+% людей, які називають себе журналістами, мають посвідчення журналістів і є членами спілок журналістів, не є журналістами. А є вони виключно пропагандистами і обслугою пропагандистських машин справжніх олігархів (Медведчука, Ахметова, Коломойського та інших), кандидатів в олігархи (Косюка, наприклад), регіональних міні-олігархів (директорів заводів яи власників великих ділянок землі) і так далі.
7. Це призводить нас до думки, що немає принципової функціональної відмінності між диктором телеканалу 1+1 і, наприклад, дизайнером, що малює макет передвиборчої листівки Володимира Зеленського. І той, і той лише гвинтики машин пропаганди.
8 і найголовніше. Така комбінація факторів є замкненим колом. Олігархи інвестують у завідомо збиткові ЗМІ і за допомоги цих ЗМІ впливають на політику, щоб політика працювала на них і приносила прибутки, які компенсують інвестиції у ЗМІ. Олігарх Коломойський втрачає на холдинг 1+1 десятки мільйонів доларів щороку, щоб прокачати кандидата, який стане президентом і дасть можливість вкрасти сотні мільйонів. Ось і все. Дебет, кредіт, сальдо.
Це можна змінити. Але не тільки заборонами. А реформами, які принесуть в країну іноземний капітал. За Apple, Nike, Toyota, JPMorgan Chase приходять рекламні бюджети, а за рекламними бюджетами – ЗМІ, для яких аудиторія і репутація важливіші за бажання власника розповісти про вбитих братів та пів-вареника.
З днем тих, кого майже нема.
З днем українського журналіста.
Subscribe

  • Дилема

    Карл Волох 8 мин. · На відміну від багатьох із вас, я не маю відповідей на всі питання. Наприклад, я не знаю,…

  • Хроника одного президента

    Хроника одного президента ‎25.‎07.‎2021 Задолженность вот ОРДЛО (перед всеми поставщиками) за использованную электроэнергию по…

  • Й справді, де там ті несамовиті націоналісти?

    Валерій Прозапас 2 мин. · На думку 1+1, "мовний принцип" призводить до розколу у…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments