emiliozk (emiliozk) wrote,
emiliozk
emiliozk

Ментальність зелених чоловічків

Ментальність зелених чоловічків
Все-таки роки занять практичною політикою не вбили в мені дослідника-політолога.
Спостереження за "слугами" у їх середовищі харчування - Верховній Раді - наводить на кілька узагальнень.
Вони перегукуються що з класичними працями з психології мас калібру Лебона, Ортеги-і-Гассета, закономірностей тоталітарних рухів і режимів - зокрема Арендт, Фридриха, - що й з багатьма сучасними дослідженнями феномену популізму, який корінням сягає саме тих явищ, якими класики переймалися сто років тому, а потім мусили ще раз осягнути після ІІ Світової.
Більше того, історія конкретних режимів у конкретних країнах упродовж ХХ і ХХІ століть дає прекрасний матеріал для того, щоб і зрозуміти, що відбувається в Україні, і спрогнозувати можливі сценарії.
Перше - популістські режими мають стандартну траєкторію розвитку. Вони опановують владу, старанно мімікруючи під "простих людей" (хоча це рідко відповідає істині: Ульянов був дворянином, Кастро і Гевара походили з заможних родин і тп). "Вчитель" Голобородько, якого грав власник офшорів, молодший.. гм, партнер Коломойського мільйонер Зеленський - дуже типовий приклад.
При тому старанно вип'ячується ненависть до всього "елітраного", "зарозумілого", світу "отих їх" - на противагу простому і чесному світу "звичайних людей".
Спочатку, поки ще залишається запас міцності, залишений попередниками, або поки можна розпродати/націоналізувати і розпродати / експропріювати і розпродати ресурси країни, вони можуть удавати з себе тих, хто править "з вином і м'ясом" (як начебто любив говорити Сальвадор Альєнде). Але ресурси швидко закінчуються (навіть якщо це нафта в Уго Чавеса).
Нарід починає щось підозрювати.
На цьому етапі нарід або відправляють на війну (у цьому ще ніхто не перевершив Гітлера чи Сталіна), або, якщо нема ресурсів, і сам вождь радше уклоніст, ніж воїн - народу простро закривають рот.
Спочатку рот закривають опозиції, потім журналістам (неугодним - раніше, одночасно з опозицією), а потім і будь-кому, хто сміє заперечувати волю найвеличнішого чи навіть сумніватися у його мудрості.
Після цього настає агонія, тривалість якої прямо пропорційна наявності економічної "подушки безпеки" та можливостями зовнішніх гравців, які з якихось причин зацікавлені у триванні агонії і прив'язуванні вождів до себе (Лукашенко під Росією - класичний приклад).
А потім - кінець: військова поразка, економічна катастрофа, соціальний занепад.
Поразка на виборах - це ще найлегший сценарій. Але для того в країні ще мають зберегтись вибори.
І тут - друге спостереження. Вибори, свобода слова, права опозиції - якраз найбільш атаковані інститути у популістських режимах. Адже вони заважають прямій комунікації любові між сонцесяйним лідером і обожнюючим його народом. Адже до моменту, коли народ почне щось підозрювати - у нього не має залишитись шансів притягти затьмареного сонцесяйного до відповідальності.
Тому боротьба з іншими думками, затоптування альтернатив, розправи з незгодними - візитна картка популістських режимів. Ба більше: комформізм, угодовство і сірість культивуються в середовищі самих прихильників і учасників політичної сили сонцесяйного. Це отримає і матеріальний бік - радянські "спецрозподільники" часів дефіциту і конверти для "слуг" у стагнуючій економіці.
Незгодні виганяються з номенклатурного раю, де всі мають бути "сковані одним ланцюгом" (с) і славити сонцесяйного.
І тут третє. Такі режими НІКОЛИ не виконують обіцянок і ЗАВЖДИ приводять до катастрофи. Після їх поразки одужувати доводиться дуже довго і болісно - і далеко не всім народам це вдавалось.
Залишається надія на одне: найбільше прикладів одужань від хвороби популізму - саме в Європі. Українці довели, що європейські цінності тут не порожній звук; що найкращі готові і будуть за них боротися.
Популістський режим в Україні стрімко підходить до стадії "кінчайте торгувати, бо решти нічим додати".
Яким буде вихід з цієї стадії, і за яким сценарієм розвиватиметься пост-популістична Україна, ми всі дізнаємось уже протягом півроку.
Ми в "Європейській Солідарності" робимо все для того, щоб Україна уникла найгіршого - і перемогла.
Але роботи вистачить усім - захистити, відродити і побудувати Європейську Україну. А потім розповідати про Україну популістичну онукам, студентам і представникам інших країн: про те, як країна збочила на криву стежку, але повернулася на магістраль.
Subscribe

  • Проза життя проти конспірології

    Карл Волох 2 ч. · Дивлюсь, як коментатори в пошуках причин учорашнього провалу Зеленського…

  • Провал

    Volodymyr Omelyan 55 мин. · Щось спільне є у долі Саакашвілі і Зеленського. Один повернувся…

  • Креветка

    Oleksii Osypenko 4 ч. · На самом деле, все очень и очень просто. Я не думаю, что ВАЗ - болен,…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments