подивишся якийсь старий-старий, ще чорнобілий фільм з Європи. І одразу розумієш, що радянське кіно - це кіномакулатура. Скільки там етіх ваших станіславскіх не приставляй, з батогами і істошнми викриками "Нє Верю!", а все одне. Радянські актори рухаються як студенти на першому іспиті, і ця невпевненість наростає, коли вони грають не свою класово близьку шпану, а якогось іноземця. Не вміють вони, як британські актори, просто розмовляти, рухатись та дивитись - не кричати, не здригатись і не таращитись созначєнієм, а жити на плівці як в житті. Та й шпану вони натурально зображають, коли придивитись, лише коли персонаж нервово озирається у пошуках хвоста: артист в цей самий момент так нервує, бо знає що за ним стежить кинокамера.
-
Чергове дно малоросійства в українському футболі
Дмитрий Чекалкин 10 ч. · Спортивно-патріотичний телеграм-канал "Правий Інсайд": Нещодавно в…
-
Одесса это Украина!
Irina Medushevskaya 15 ч. · Ааааа!!!!))) Но, всё по порядку: Захожу сейчас в магазин, здороваюсь "доброго…
-
Россия и кроличья нора
Павел Казарин Не надо обсуждать российскую оппозицию. Потому что в России нет оппозиции. Все просто. Оппозиция должна бороться за власть, а…
- Post a new comment
- 0 comments
- Post a new comment
- 0 comments