emiliozk (emiliozk) wrote,
emiliozk
emiliozk

Спростування спірних тез стосовно Привату

Оригинал взят у taraschornovil в ....
Taras Chornovil

Я не спеціаліст у банківській сфері, тому не ліз у причини й передумови кризи Привату. Не розбираюся і все тут. Але говорити на тему націоналізації таки довелося не раз. Уже виговорився, надокучило. Тому лише пару тез на теми, які, як мені здається, дещо наївно або спекулятивно аналізують деякі колеги. Тож поверховий перелік спірних тез:

1. "Це вирок Гонтарєвій і Порошенку. Тільки їхня некомпетентність або сприяння призвели до катастрофи Привату". - Так от, кредити афільованим до акціонерів структурам, а саме такі й погубили Приват, насправді видавали ще на початку 90-их, особливого розвитку явище набуло при управлінні НБУ Стельмахом. Тоді й сформувався гігантський пул проблемних і криміналізованих банків. Ніхто їх не зупиняв. не закривав. Уперше активно цей процес запровадила якраз Гонтарєва, яку за це жорстоко критикує Тимошенко та її однофракційник і за сумісництвом пасинок усе того ж Стельмаха Ігор Луценко. Що було раніше? Банку давали змогу спокійно дійти до повного банкрутства, лише тоді оголошували неплатоспроможним, вкладникам виплачували до 200 тисяч (тоді це було в 3-5 разів більше в доларовому еквіваленті) з наших кишень, юрособам нічого не вертали, що часто вело до банкрутств, а власників банку переважно не переслідували. Тому не варто перекладати з хворої голови на здорову, адже ті, кого звинувачують, якраз уперше почали проти явища боротися, при тих, хто звинувачує, явище розвивалося.

2. "Якби вчасно зреагували, катастрофи б не сталося".

Зреагували якраз вчасно - понад рік назад. Тоді вперше заговорили про можливість націоналізації. Було поставлено реалістичний діагноз: загроза платоспроможності банку через критичну кількість так званих афільованих кредитів. Спроби ввести управляючого від Нацбанку та інші заходи, наскільки пригадую, робилися, але зазнали фіаско. Причина? Ігор Коломойський був тоді ще досить потужним олігархом, загартованим у битвах проти Порошенка й уряду за Укрнафту, мав потужну суспільну підтримку. Тоді він жорстко заперечив і пообіцяв самостійно виправити ситуацію. Чи можна було тоді провести примусову націоналізацію? Теоретично так. А практично - ні, адже Приватбанк був ідеально захищений від "недружнього" втручання чи поглинання. Там якась таємна система кодування й шифрування з серверами поза Україною. Тобто, спроба націоналізації призвела б до офіційного банкрутства банку з усіма жахливими наслідками: десятки мільярдів із Фонду гарантування вкладів та ризик падіння всієї фінансової системи країни. А згадайте, в якому нестійкому стані тоді перебувала гривня.

3. "Можна було не здійснювати націоналізацію". Тимошенко єдина хто піддала її сумніву та назвала злочинною.

Не здійснювати було неможливо. Про це висловилися МВФ, лідери ЄС, посли "великої сімки", всі експерти й банкіри. Очевидно, що невдоволені лише Росія та Тимошенко. Адже падіння такого гігантського банку могло знищити банківську й фінансову систему. Ігор Коломойський, який раніше відмовлявся, цього разу сам підтримав націоналізацію, розуміючи політичні й юридичні наслідки для себе та фінансові - для свого бізнесу. Раніше було б краще, але й зараз оптимально, оскільки банк став 100% державним, отже уряд і НБУ мають достатньо інструментаріїв.

4. Це найчастіше припущення: "Хтось крав, а тепер кожному українцю сплатити по кілька тисяч гривень".

Насправді ж платити імовірно не доведеться нічого або в крайньому випадку аж ніяк не 148 мільярдів гривень. От якби націоналізацію не було здійснено, наслідки були б жахливі. Банк має найбільшу мережу відділень, а отже й багато мільйонів вкладників та отримувачів виплат, серед яких чимало пенсіонерів, студентів тощо. Усім їм довелося б повертати суми до 200 тисяч. На всіх би не вистачило - отже, соціальні заворушення, але й ті, на які держава пішла б, можливі лише завдяки емісії з подальшим обвалом гривні. А що буде тепер? Відтік депозитів із державного банку вже спиняється, бо нема сенсу. Далі вмілий менеджмент може відновити стабільність банку. Наступний крок - повернення банком сумнівних кредитів, виданих найперше афільованим структурам. Це ті самі підприємства групи Приват, тож частково справедливість буде відновлена. Чи потрібні за таких обставин бюджетні ресурси. Так, але при доброму менеджменті не на покриття прямих зобов'язань, а як стабілізуючий ресурс (така своєрідна "банківська подушка" на зразок кредиту стенд-бай, яким МВФ допомагав стабілізувати гривню). Таке фінансування (знову ж - при доброму менеджменті) не "проїдається" й після стабілізації повертається в повному обсязі - банківський бізнес прибутковий. Певні кошти для капіталізації системних банків, здається, вже передбачені в бюджеті. Але вже були повідомлення, що уряд, який тепер буде розпорядником Привату, планує стабілізаційні кошти залучити у вигляді кредиту від Нацбанку. Це різко збільшить внутрішній борг, але на поворотній основі. І останнє: вже прозвучала заява міністра фінансів, що Кабмін не планує залишати Приват у державній власності назавжди. Після відновлення платоспроможності його планують продати, можливо попередньо розділивши, щоб не повторювати ризики. Тож держава має шанс на цьому ще й заробити. Повторюся: при вправному менеджменті банківський бізнес дуже прибутковий, а Шлапак банкір умілий.





Subscribe

  • Ми переможемо

    Юрій Гудименко 3 ч. · Досить, бляха, скиглити. Ми не програємо цю війну. Ми її виграємо. Наголоси ставте…

  • Гра в мовчанку

    Валерій Прозапас 7 ч. · Зверніть увагу на вже традиційний ігнор втрат на фронті з боку…

  • Большой поэт все понимал

    Интересно, что лирический герой (не надо никогда его путать с автором) несомненно влюбляется в свою жертву. Лихорадочно ищет опоры, какие-то…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments