emiliozk (emiliozk) wrote,
emiliozk
emiliozk

Обережно провокації!

7 ч

Можливо, комусь ця життева історія буде здаватись пафосною, однак, на мою думку - це дійсно одна із прикмет нашого часу в Україні.
Отже про Приват і платіжни термінали. Щойно мала пригоду. Хочу поділитися.
Зранку зайшла у магазин "Із села" в Брюховичах. Нещодавно відкрився. Дуже, просто надзвичайно милі продавчині, чудове обслуговування. Одним словом - хочеться заходити і купувати, навіть якщо ціни вищі, ніж деінде. Але продукція чудова по якості.
Вже наготувалася розраховуватися і планувала зробити це готівкою. Але з цікавості (адже вчора усі магазини в околиці відмовлялися приймати в розрахунок картки, посилаючись на те, що їхні термінали зав'язані на Приват і відбувається націоналізація етсетера...) запиталася, чи працює термінал...
І тут старша із двох продавчинь каже, що так, звичайно, працює. А молодша до неї: Та ні! Ти що забула, нам керівничка казала, щоб терміналом не користуватися...
І тут мене щось зачепило. Кажу:
- А ви знаєте, що це провокація? Хто вам дав вказівку не користуватися терміналом? І взагалі, прошу дати мені книгу скарг.
Дівчата чемні і люб'язні. Попри те, що їм очевидно це було неприємно, негайно приносять книгу скарг і ще й питаються, чи я маю ручку...
Мені стало шкода псути їхню чисту книгу скарг, та й, подумала, не вони ж винні. Тому й кажу:
- Я вас попрошу дати мені телефон тієї вашої керівнички. Я краще спробую з нею поговорити.
Одна із продавчинь, бачу. набирає номер, телефонує і каже в трубку:
- Тут одна відвідувачка просить вашого телефону, каже, що ваша вказівка щодо теміналу є провокацією...
А потім, почувши відповідь, дає трубку мені. Із розмови я почула, що її шефова називається Наталією.
Кажу:
- Доброго дня, пані Наталіє. З якого приводу ви даєте вказівку своїм продавцям не користуватися терміналом?
- О ні, пані Оксано (вона спершу вияснила чемно, як до мене звертатися), це дівчата не вірно зрозуміли. Знаєте, часом бувають збої в системі, і ми для зручності клієнтів...
- Що? Які збої? Збої трапляються тисячі разів у всяких супермаркетах і магазинах, де є платіжні термінали, але це не є і ніколи не було приводом, що взагалі відмовляти клієнтам у можливості безготівкового розрахунку... Це провокація. пані Наталю, і ви це знаєте.
- Ні-ні, пані Оксано! Це просто непорозуміння.
- Ви уявляєте, в масштабах країни що зараз відбувається, кажу, Це провокація. І враховуючи ситуацію в державі, це тягне на кримінал...
- Пані Оксано, як ми могли б домовитися, щоб залагодити цю ситуацію? - питає вона.
- Хто ваші власники? - я питаю. - Я хочу знати, звідки ноги ростуть у цій справі.
- А навіщо вам це знати?
- Я маю право і хочу знати, хто ваші власники.
- Вибачте, пані Оксано, а хто ви є така?
- Я, - кажу, - є громадянка України, яка в дану мить виконує свій громадянський обов'язок. Отже?
- Так ми просто хотіли для вашої зручності, якщо у системі виникнуть перебої, що трапляється, тому ми.... Давайте це поладимо мирно. Що я можу для вас зробити?
А я їй:
- Я беру на себе відповідальність, якщо при оплаті виникнуть якісь збої. Як і кожного разу, коли будь-де розраховуюся карткою, чи не так? А щодо ваших пояснень, пані Наталю, Я ВАС ЧУДОВО ЗРОЗУМІЛА. Сподіваюся, що і ви чудово зрозуміли,що берете участь у провокації.
Кажу:
- Я даю вам час до обіду, щоб вирішити питання невикористання терміналів у всій вашій мережі. До обіду. Інакше я вживаю заходів у цьому випадку, який, підкреслюю, є очевидною провокацією і може бути трактований як кримінал...
- Добре. Дякую, пані Оксано.
Розмова закінчилася. Я кажу дівчатам:
- Отже, вона сказали, що це ви не так її зрозуміли.
Дівчата:
- Ну так. Тепер ми будемо винні.
Я:
- Ні. Скажіть їй, що я буйна і ви були змушені. Неважливо що. Мені однаково... Просто зараз у цю мить наші хлопці на фронті... А тут... Ми ж вами українки, так? Ви ж розумієте, що таким чином валять нашу яку не є фінансову систему?
- Так, - кажуть.Ви така молодець. Ви все правильно робите.
Звичайно, я спокійно і без жодних перешкод розрахувалася платіжною карткою...
Я кажу:
- Вибачте за пафос, хоч це не є пафосом, але я дала слово небесній сотні. І ані президент, ані премєр не вирішать ось цього локального питання. Тільки я. Щоб навести порядок у зоні своєї досяжності. І допомогти державі. Порядок - перед лицем Небесної сотні.
На очах старшої із продавчинь виступили сльози, і вона потиснула мені руку. Вибачилася.
- Ви не маєте,за що вибачатися. Все нормально. Просто робімо, що можемо, там, де ми є.
Ось така була історія... І я перевірю після обіду, як у них там ситуація. А в душі шкребуть кішки: ось моя мама, жінка дуже старша, уже зовсім розгублена у цьому світі, із великим пієтетом ставиться до своєї пенсійної картки і можливості розраховуватися нею. І їй кажуть: через націоналізацію Приват-банку ваша картка зараз не працює. А коли тоді? Не знаємо... І моя мама буде від щирого серця проклинати Порошенка, і Гройсмана і всю злочинну владу....
А скільки таких простих людей в Україні?
Оксана Музичук

Subscribe

  • Но есть и хорошие новости...

    Николай Подосокорский Россия и Сьерра-Леоне подписали сегодня совместное заявление о неразмещении первыми оружия в космосе. «Это еще…

  • Товарищу Авакову

    Nana Voitenko 12 ч. · Показали прекрасный телеграм-канал "Старик Богомолец" - @bogomoletz…

  • Детективная история

    Печерский холм ​​ 🏛️Вокруг канала "Первый независимый", который собрал кадры закрытых каналов ZIK, NEWSONE и 112, и который сегодня…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments