Аферисты

Информация о подготовке к импорту электроэнергии из России была бы шокирующей, если бы не ежедневные катастрофические безумства слетевшей с катушек зеленой власти.
А так, уголовные деяния Зеленского и его банды по отмыванию преступных денег в офшорах, обоснованное подозрение в государственной измене, крышевание преступлений зеленых подельников, подкуп депутатов по схеме 20-30-50 тысяч долларов в месяц, переводят эту новость в разряд рутинной.
И правда, только подумать, страна, производящая электроэнергию в избытке, дошла до такого уровня деградации и падения, что идёт на то, чтобы закупать электроэнергию у агрессора и окупанта. Что же за власть у нас такая, умудрившаяся довести ситуацию до дна за два с половиной года "неустанных усилий"!?
В принципе, этих аферистов, волею случая старших у руля воюющей страны, можно охарактеризовать тремя фразами - беспросветное невежество, тотальное воровство, бесзатенчивое хамство.
Впрочем, ничего нового в этом нет.
Однако, как мне кажется, сейчас ситуация подходит к такому пределу, что даже наш, как бы это лучше сказать, не очень поворотливый, но очень мудрый нарид, начинает подозревать что-то неладное.
Цены и тарифы растут до небес, впервые за много лет страна оказалась без запасов топлива накануне зимы, мы перед угрозой веерных отключений электричества, ковидный фонд разворован до нитки, и нет надежды на успешную борьбу со смертельной эпидемией. И на фоне этого коллапса воровство, воровство и воровство.
Да еще и новый молодой соперник появился, взращенный стараниями бездарей из ОП. Ну тот самый, который "истинный слуга" в отличие от этих, испортившихся.
В общем, рейтинги пошли вниз и из заоблачных высот упали до 15-17% у партии Слуг и до 24-25% у их господина. Это ещё не дно, но тенденция ободряет.
А что ещё будет впереди?
А впереди будет продолжение падения. Процентов до 12-14. На выборах административный ресурс позволит немного поднять его до 15-16, но не больше. Несмотря на дикий состав депутатов, эта политическая стая ещё просуществует по инерции какие-то время, пока Зеленский будет у власти.
Последние опросы показывают, что еще несколько партий имеют близкие рейтинги в пределах 11-15%. Это ОПЗЖ, Батькивщина, скорее всего будущая партия "истинных слуг" Разумкова и немного впереди ЕС. Таким образом, преобладающую часть избирательного пирога, процентов 75-80, скорее всего разделят эти 5 политических сил.
И с кем же здесь создавать коалицию? Кто из них является проевропейской проукраинской силой, кроме ЕС?
И тем не менее, парламентские выборы - это единственный шанс выбраться из пропасти, в которую летит наша страна, сопровождаемая разрушением государственных и общественных институтов. Речь уже идёт не о хитроумных политических конфигурациях, а просто о выживании страны и нации.
Как мне кажется, консенсус вокруг невозможности дальнейшего пребывания у власти этих аферистов уже сформировался. Они оказались неприемлемыми даже для своих непритязательных хозяев.
Механизм достижения этой цели заключается в распаде зеленой фракции и прекращении властной коалиции. После ухода Разумкова, и более, чем вероятного создания своей парламентской группы в составе 12-15 человек из числа зеленых депутатов, такой результат представляется весьма возможным. Да еще и на фоне чрезвычайно обостряющейся социальной и политической напряжённости.
Власть вытекает из рук Зеленского и его окружения, им удалось не только сплотить вокруг себя всех сколько нибудь значимых политических игроков, происходит еще худшее - они стали посмешищем и проклятием для большинства своих бывших фанатичных поклонников. А это уже политическая смерть, а в нашем случае, учитывая их деяния, может быть и кое-что похуже.
Мы ждем.
Возможно, это изображение (4 человека, люди сидят и текст)

Докерувалися

Докерувалися до того, що путінський Лукашенко з неприхованим знущанням заявляє як буде "памагаць прастим укрАінскім людям, жалко же іх".
А обранці цих простих людей (тм) во всю Івановскую готують поставки білоруської (російської) електрики - хоч ще ж зовсім недавно Україна експортувала її надлишок.
Тепер вугілля нема, газу нема, грошей нема, пішли на поклон до бензоколонки.
І у ворога ми тепер викликаємо не ненависть, не побоювання, а "жалость" - незабаром знову прийдуть "освобождать", бо так завжди буває з тими, хто втоптує в багно свою гідність.

Старомарьевка

Ситуация в селе Старомарьевка, которое находится на линии фронта и о занятии которого украинскими войсками заявили сегодня российские СМИ. Ситуация, по данным источников Цензор.Нет, такова.
Село находится в низине, с одной стороны наши высоты, с другой стороны высоты, захваченные российскими оккупантами. В село на протяжении последних лет неоднократно заходила разведка различных украинских подразделений и разведка противника. Но оборудовать там постоянные позиции - большой риск. Вчера в село снова зашла разведка 93-й бригады, село не занимали и отошли.
Сражения за Старомарьевку не было и нет, артиллерийский бой и применение Байрактара произошли недалеко, но на основных позициях сторон в районе Гранитного.
Зачем россияне раструбили про бои в Старомарьевке?
1. Прикрыть информационно очередной обстрел украинских войск гаубицами в районе Гранитного.
2. Выдумать фейковую «победу» для проведения информационно-психологической операции для понятия духа своих войск и демонстрации своей инициативы и слабости украинских войск.
3. Обвинить Украину в нарушении линии разграничения.
Но все эти информационные операции провалены, поскольку Украина показала своё превосходство благодаря первому боевому применению Байрактаров в Украине.
Однако возмездие российским оккупантам должно быть ещё более масштабным.
В результате российского обстрела сегодня под Гранитным пал смертью храбрых воин 93-й бригады.

Свобода слова та сферична демократія у вакуумі.

На хвильку відставимо вбік усю херню щодо "стандартів", "балансу точок зору" та іншу скрипівщину, відому людству ще з часів допиту пана Штрайхера в трибуналі. Поговоримо про неприємні речі,як серйозні люди, а не як ті Буратіно з Гурвінеком.
Повна свобода слова існує лише у сферичній демократії в вакуумі. В реальному житті її немає. Але є кілька нюансів.
Журналіст здебільшого є найманим працівником, незалежно від того, чи він газетний новинар, чи він ведучий авторської програми на ТБ. Він є залежним щонайменш від головного редактора. І теми, як би не пижився, він обирає не самостійно, а принаймні за згодою редактора чи навіть за прямою вказівкою того. Це те, що називається редакційною політикою. Жодний редактор не "пустить" ваш матеріал, якщо він не вкладається у формат чи суперечить засадничим принципам або ідеології видання. Це навіть документально регламентовано в тих редакціях, які не являють собою збіговисько копірайтерів на довірі. Це стосується того ЩО писати.
Стосовно того ЯК писати (як розкривати тему, якими засобами) жоден притомний (!) редактор вказівок не даватиме. Та йому й не треба цього робити, бо рішення чи давати матеріал в ефір/номер приймає особисто він (або відповідальний редактор, відповідальний секретар, але рішення головного є остаточним і не оскаржується). Редакція і редактор зокрема є для журналіста працедавцями. Такими самими, як директор магазину для продавця, декан для асистента, начальник тюрми для контролера.
-А як же публіка, читачі, глядачі? Роботодавцями журналіста є суспільство!
Облиште гасла. Будь-хто стане працедавцем тоді і лише тоді, коли він платитиме журналістові гроші. Редактор або часто-густо спонсор, замовник "джинси" - працедавці. Ви, хто клацає пультом або мишкою по "лінкам", є ніхто. Ви споживаєте продукт, за який вже сплачено. І єдиним варіантом вашого впливу на журналіста є ваша відмова читати/переглядати його матеріал. Навіть критика видання на кшталт "ваш ведучий гівно!" нічого не змінить. На редактора впливають лише рейтинги: передплата, переходи, перегляди. Як на нечесного блогера - кількість лайків і фоловерів.
- Вони повинні боротися з ворожою пропагандою! Де контрпропаганда?
- Ні, вони вам не винні, адже ви їх не наймали. Вони не виннні навіть власнику видання, якщо той - чесна людина і не лізе, як годиться власникові, у редакційну політику. Він фінансує (рентабельні ЗМІ - це казка) видання, а не агітбригаду. Як максимум, він може замовити матеріал. Журналістів він, як і ви, не винаймав.
- Що робити? - спитаєте ви.
- А нічого. Або ставайте працедавцем журналіста/блогера, або бийте його по гаманцю рейтингами переглядів. Як я мережу "Табакерка": мої кілька тисяч гривень на місяць залишаються у касі іншої точки, бо мене не влаштовує хамська поведінка їхніх продавців. Як ви, купуючи мої книжки, - з кожної проданої я отримую кілька відсотків роялті.
Так влаштований світ, я тут ні до чого.
Ага, мало не забув. Ви мене не агітуйте за савєцку власть, будь ласка. Я сам оберу, кого мені дивитися, а кого ні. Бо вже носили на руках "наших" скрипіних, яневських, гнапів та іншу щурячу дрібноту з баянами і без них.

Від себе: Додам до цього розумного тексту те , що під свободою слова варто розумітинезалежність
змі від влади. Від людей, що створюють інформайційний продукт (від хазяїна смі до автора) , його зміст не може не залежати.

І гордість - і сум

БПЛА "Bayraktar" завдав удару по позиціях бойовиків на Донбасі. Знищено артилерійську установку.
Дивіться яке фото я знайшов в архіві свого блогу. Березень 2019 р. Передача техніки Збройним силам і випробування БПЛА "Bayraktar". Фото - мої. Президент Порошенко оглядає "Bayraktar" вже прийнятий на озброєння ЗСУ. Поруч з Порошенко стоять начальник генштабу генерал Муженко, що реформував Збройні сили, і генерал Павловський, який організував забезпечення ЗСУ.
Нині Петро Порошенко очолює опозицію і відбивається від потоків брехні, генерал Муженко відправлений у відставку в принизливий спосіб, генерал Павловський - за гратами. А "Bayraktar" - воює. Захищає Україну.
Все разом. І гордість - і сум.
Возможно, это изображение (3 человека, люди стоят, летательный аппарат и на открытом воздухе)

Байрактар

Запомните этот исторический день! 26 октября 2021 года - первое боевое применение ударных беспилотников «Байрактар» на Донбассе! Как сообщают источники Цензор.нет, сегодня батарея российских гаубиц Д-30 начала очередной обстрел позиций украинской 93-й механизированной бригады в районе Гранитного. От огня этой батареи погиб воин 93-й бригады. Остановить врага дипломатическими методами, как обычно, не удалось. Россияне развернули батарею прямо на дороге, без всяких укрытий, в полной уверенности в своей безнаказанности. Но ВСУ впервые для контрбатарейной борьбы направили в район боя «Байрактар», и управляемой бомбой МАМ-С российская гаубица была уничтожена. Это первое боевое применение «Байрактара» в войне. Российская ПВО и средства РЭБ были развёрнуты в данном районе, но россияне не смогли поставить помехи, не смогли сбить и не смогли даже обнаружить «Байрактар». После этого удара расчеты российских орудий разбежались по кустам, и больше эта батарея уже не стреляла. Приказ на применение «Байрактара» в ответ на российский огонь дал главком ВСУ Валерий Залужный. Слава Украине!

Важлива перемога

https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3339156-skifske-zoloto-maut-povernuti-ukraini-apelacijnij-sud-amsterdama-uhvaliv-risenna.html



«Скіфське золото» мають повернути Україні - Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення


«Скіфське золото» мають повернути Україні - Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення




Апеляційний суд Амстердама, де проходили слухання по суті у справі про приналежність колекції «скіфського золота», ухвалив рішення повернути експонати виставки «Крим. Золотий острів у Чорному морі» на територію суверенної держави Україна.

Як повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Нідерландах, відповідне рішення суд оголосив у вівторок, 26 жовтня.

В Апеляційному суді Амстердама почалося судове засідання у справі «скіфського золота» / Фото: Ірина Драбок, Укрінформ

Однак чотири кримських музеї - Центральний музей Тавриди, Керченський історико-культурний заповідник, Бахчисарайський історико-культурний заповідник і Національний заповідник "Херсонес Таврійський" – мають право звернутися до Верховного суду Гааги у Нідерландах, щоб оскаржити рішення Апеляційного суду в Амстердамі.



Читайте також: У Нікополі відкрили найбільшу в Україні інсталяцію у формі скіфської пекторалі

Як повідомляв Укрінформ, Окружний суд Амстердама 14 грудня 2016 року ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв із колекції «Крим – золотий острів у Чорному морі» («скіфське золото») мають бути повернуті в Україну. Рішення ухвалене на основі конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою художні цінності мають бути повернуті суверенній державі, що надала їх для тимчасової експозиції.

28 березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав від представників кримських музеїв апеляцію на це рішення суду.

У жовтні 2020 року Апеляційний суд в Амстердамі задовольнив прохання України у справі про скіфське золото щодо відведення судді через підтвердження зв’язку головуючого судді з адвокатами кримських музеїв, що може свідчити про його упередженість під час розгляду справи.



Читайте також: Росія привласнила понад 4000 пам'яток у Криму і вивозить артефакти - ЮНЕСКО

22 квітня 2021 року в Апеляційному суді Амстердама пройшли вирішальні дебати сторін.

Колекцію скіфського золота привезли у музей в Амстердамі на виставку ще до окупації півострова Росією.

Скіфське золото, доки триває судова тяганина, зберігається в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.

Такі новини вже і не дивують.

Такі новини вже і не дивують.
Ну не буде в США перемовин з приводу ПП-2. Бо Зєля чи Єрмак не пустив. Далі з телеграмканалу:
​​«Слуги народу» у складі делегації не змогли полетіти у США. МЗС допомагало їм оформити дипломатичну візу, але в підсумку відмовило.
Міжнародний республіканський інститут та організація House Democracy Partnership запросили делегацію депутатів Верховної Ради з міжфракційного обʼєднання «Чиста енергія — здорове навколишнє середовище» прилетіти до США. Там вони мали обговорити «Північний потік — 2», зелену енергетику, та інші енергетичні теми.
Міжфракційне обʼєднання складається з 25 депутатів усіх фракцій парламенту, зокрема «Слуги народу». Співголовою міжфракційного обʼєднання є нардеп від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.
Для вильоту до США, депутати мали отримати дипломатичну ноту.
Вона потрібна, щоб отримати дипломатичну візу категорії А1 від Міністерства закордонних справ, але напередодні вильоту в МЗС передумали та скасували ноту. Причин такого рішення вони не пояснили. Відтак депутати не отримали візи А1, через що делегація не змогла вилетіти з України. До США змогли полетіли тільки депутати Олексій Гончаренко, Володимир Кабаченко і позафракційний Гео Лерос. Усі вони мали візу В1/В2. Це віза для відпочинку, відвідування близьких, лікування, ведення бізнесу і заняття спортом. Найпростіша для отримання, оскільки потребує найменшого набору документів та видається на 10 років.
Загалом у делегацію входили депутати від «Слуги народу» Максим Пашковський, Анатолій Драбівський, Артем Кунаєв, а Юлія Клименко мала представляти фракцію «Голос». «Спершу МЗС зробило ноту підтримки, щоб прискорити процес отримання візи, але потім їм надійшла команда не пускати депутатів від« Слуги народу», і вони відкликали ноту», — сказав член делегації.
З'явився коментар від О.Гончаренко з США:
Важливі новини зі США!
Ми з групою народних депутатів перебуваємо у США, але цей візит міг не відбутися. Ви запитаєте чому? Відповідь проста – цього не хотіли на Банковій.
Ми готували цю поїздку декілька місяців з групою депутатів з МФО «За демократичну Білорусь» та «Чиста енергія – здорове довкілля» (туди входять депутати з різних парламентских фракцій, окрім ОПЗЖ), офіційно повідомили про це МЗС.
Але труднощі почалися за 36 годин до вильоту у США. Майже всім членам нашої групи відкликали візі. І виявилося, що цьому посприяли в МЗС: вони відкликали лист, який направляли у Державний департамент для отримання віз депутатам. І одразу ж почалися проблеми у Вашингтоні: наше посольство, яке сприяло і допомагало організовувати зустрічі, неочікуванно перестало виходити на зв'язок.
Як ви бачите, до Вашингтону ми все ж таки доїхали! Зі мною ще два народних депутати від «Батьківщини» Володимир Кабаченко та позафракційний Гео Лерос. Ми все одно влаштовуємо зустрічі і все одно будемо працювати заради того, щоб принести результати для нашої країни. Ось наші основні теми, які ми хочемо підіймати:
1. «Північний потік-2» - питання енергетичної безпеки України. І ключ до рішення цієї проблеми – у Вашингтоні. Саме тут Конгрес та Сенат можуть принять закон, який накладе санкції на «Північний потік-2».
2. Ситуація в Білорусі. Ви знаєте, що зараз відбувається гібридний аншлюс Білорусі, а у нас тисячі кілометрів кордону з нею, тому це дуже важлива тема для України. Треба посилювати санкції на лукашенківський режим, а США можуть цьому сприяти.
3. Аграрне співробітництво України і США та продовольча безпека.
P.S. Ми хотіли говорити тільки про ці теми, але Андрій Борисович Єрмак все більше підштовхує нас до того, щоб обговорити на зустрічах опери відомого композитора Вагнера. Впевнений, в США знають про його творчість і про його послідовників вагнерівців також.


Інтерв’ю

З великою цікавістю прочитав інтерв’ю Олександра Пікалова Українській Правді.
Завжди корисно, якщо є час, пізнати думки людей про професії, з якими мало стикаєшся в повсякденному житті.
Хто не знає, то Олександр Пікалов - один із ключових акторів «Кварталу 95», давній друг нинішнього Президента України.
Дізнався, що Кварталу 95 з цензурою жартів про Зеленського ще гірше, аніж нам.
Їм теж це Зеленські не дозволяють, але є ще самоцензура через спільне минуле.
Хоча сам визнає, що приводів для хороших жартів купа.
Пікалов щиро не знає про офшори Зеленського, бо, хоча і стоїть біля витоків створення гурту, - весь час на зарплаті (кажуть, що вони і про закордонну нерухомість Зеленських нічого не знали до 2019 і це для них було холодним душем, бо, виявилося, що з самого початку далеко не кожен з них був президентом).
До речі, рейтинги Кварталу на телебаченні впали удвічі за останні два роки.
І, відверто кумедно, як Пікалов щиро зізнається, що йому плюють в обличчя та хамлять на вулицях, в ресторанах і навіть у ліфтах лише через приналежність до Кварталу 95 і за «результати» роботи очільника Кварталу на посаді Президента України.
Але, найцікавіше, про Шефіра - виявляється, Перший помічник Президента повністю контролює роботу Кварталу 95, але на робочому місці з’являється 1-2 рази/місяць.
Згідно того, що ми чули раніше, в серпні Шефір і Зеленський побили горшки і Шефір забрав свої речі з ОПУ.
В вересні на Шефіра «здійснили замах».
Президент сказав, що це: «постріли в його друга, постріли в його реформи і демократію».
Шефір заперечив і сказав, що державними справами не займається і весь поринув у роботу Кварталу 95.
На роботі в Кварталі 95 його знайти не можуть - коло замкнулося.
Звідси, логічні запитання:
1. А біл лі мальчік (Шефір)?
2. Хто бив, себто стріляв, в Шефіра і що це було взагалі?
3. Чим займається Шефір, якщо на жодній роботі його немає?
4. Коли виявиться, що Зеленський і Шефір офшорні доларові мільярдери - кварталівці образяться чи обуряться?
Возможно, это изображение (1 человек и текст)

Особистий контроль

🍁 Фігуранти санкційних списків РНБО виходили зі складу засновників та бенефіціарів своїх підприємств перед тим, як Рада накладала на них економічні обмеження. Інформацію про це опублікували розслідувачі з Bihus.Info, які останнім часом на замовлення Рената Леонідовича почали різко "мочити" Зе.

▪️ У розслідуванні ідеться про санкції проти «топ-10 контрабандистів», які набули чинності 3 квітня 2021 року. Річ у тім, що за день до цього — 2 квітня один із фігурантів списку Валерій Пересоляк зник з переліку засновників двох багатомільйонних будівельних компаній, причому ці зміни сталися у неробочий час — 23:30. Інший фігурант санкцій Віктор Шерман також вдався до такого кроку, вийшовши з підприємства ТОВ «Міра».

▪️Другий пакет санкцій також міг отримати витік, оскільки Едуард Кукоба вийшов з трьох підприємства, перед тим, як набуло чинності друге рішення РНБО. Відтак з цих трьох підприємств до санкційного списку потрапила тільки ТОВ «Вілла Дель Ре».

▪️А от Олександр Черепинський встиг вийти зі складу засновників чи бенефіціарів принаймні шести підприємств. І зробив він це за кілька днів до оголошення переліку підсанкційних осіб. Таким чином на 5 з 6 компаній санкції не наклали.

▪️Перед оголошенням третього пакету санкцій проти контрабандистів фігурант цього переліку Валерій Фальковський за кілька годин до пресконференції секретаря РНБО переписав своє підприємство «Навитайм».

❗️ Хто міг попередити фігурантів? Тільки хтось з РНБО, у якій на 200% - люди Зеленського. Напрошується висновок, що це відбувалось за згоди самого Володимира Олександровича - майстра піару, замилювання очей та великого пуку на виході будь-якої справи, яку він "бере на особистий контроль".